Відкриваємо Придністров’я
Газета «Гомін» продовжує знайомити читачів із регіонами Придністров’я. Ініціатива належить Президенту Вадиму Красносельському, який почав публікувати у своєму телеграм-каналі відеосюжети про народи, що населяють наш край, його міста та райони. У минулому номері ми розповіли про Слободзейський район і молдаван, які проживають у Придністров’ї.
Цього разу редакція представляє Тирасполь – місто, засноване на березі Дністра легендарним генералісимусом Суворовим, яке стало столицею Придністровської Молдавської Республіки, її політичним, адміністративним і культурним центром.
Кам’янський район називають серцем півночі країни. Як зазначено у відеоролику, присвяченому йому, «є місця, де історія оживає в кожному пейзажі, а традиції дбайливо передаються з покоління в покоління».
Останні слова повною мірою стосуються й українців, які з давніх-давен живуть на цих землях, дбайливо зберігаючи свою мову, культуру, звичаї та обряди.
Фотопортрети Тирасполя та Кам’янського району з супровідними текстами представлені на 5-й сторінці чергового номера друкованого видання, а матеріал про «синів і доньок» Кобзаря – на 1-й та 9-й шпальтах.
…і мирного неба нам усім
Цього тижня виповнилося 34 роки від справді історичної події – підписання Угоди «Про принципи мирного врегулювання збройного конфлікту в Придністровському регіоні Республіки Молдова».
Із 21 липня 1992 року в Придністров’ї запанував мир. Значення цього документа, який має міжнародний статус, важко переоцінити як з погляду забезпечення миру та безпеки, так і з погляду подальшого розвитку переговорного процесу.
Незважаючи на те, що Придністров’я не було підписантом цієї угоди, саме відтоді республіка де-факто отримала статус сторони переговорного процесу, яка нарівні з Молдовою взяла на себе певні зобов’язання.
У республіці розпочалася миротворча операція, було створено ОКК, яка керувала нею, а військові дали можливість політикам і дипломатам домовлятися про принципи та норми подальшого співіснування.
Про її головне досягнення – мир на берегах Дністра – розповідає матеріал, опублікований на 4-й шпальті нового випуску нашого друкованого видання.
Без грошей нікуди
Яких тільки перипетій не довелося пережити придністровцям на зорі становлення республіки. Однією з унікальних рис нашої держави є наявність власної валюти. У період руйнування старої адміністративно-планової системи господарювання та становлення ринкових відносин неможливо було говорити про самостійність політичного суб’єкта за відсутності кредитно-грошової політики та емісійного центру.
У зв’язку з цим перед органами державної влади ПМР гостро постало питання запровадження власної валюти. Це було спричинено тим, що у 1993 році до республіки раптово хлинула готівка з республік колишнього СРСР. Тоді депутати Верховної Ради першого скликання вдалися до експерименту: на старі радянські купюри почали наклеювати невеликі марки з профілем Суворова та позначенням відповідного номіналу.
Такими були перші кроки до створення національної валюти.
Про початковий період формування власної кредитно-грошової системи можна дізнатися з публікації, розміщеної на 5-й шпальті суботнього номера газети.
Крім того, журналісти «Гомону» підготували низку публікацій про:
- – діяльність органів державної влади;
- – випуск офіцерів – захисників Вітчизни;
- – вступну кампанію;
- – сторінки новітньої історії Придністров’я;
- – силу духу параспортсменів;
- – жнива у Дубоссарському районі та ремонт доріг у Кам’янському районі;
- – раціональне харчування в літню спеку.
Головне фото з архіву сім’ї Палагнюка.