На боці придністровців була мужність
У межах відзначення 32-ї річниці закінчення молдовсько-придністровського збройного конфлікту в столичному центрі культури та дозвілля «Мир» 31 липня за дорученням держадміністрації міст Тирасполя і Дністровська відбулася патріотична зустріч з молоддю, присвячена Дню пам’яті та скорботи за загиблими й померлими захисниками ПМР.
Юнакам і дівчатам показали документальний фільм «Кровавый пион». Стрічка розповідає про злочини терористичного угруповання «Бужор», на чолі з Іллею Ілашку.
«Фільм не простий, емоційно складний, він по крихтах відтворює події того часу», – сказав О. Корецький. Стор. 3
Григоріополь відзначив 232-й день народження
Того дня були пісні, художні виставки, спортивні змагання, численні розваги та веселі заходи – все, що зазвичай належить іменинникові.
«У Григоріополя багата та насичена подіями історія, нерозривно пов’язана з минулим і сучасним Придністров’я, – зазначив у своєму виступі Олег Габужа. – Ми по праву пишаємося і його минулим, і сучасними здобутками, віримо в його світле майбуття. Наші мужні, талановиті, обдаровані мешканці, майстри своєї справи, є силою Григоріополя. Свої імена в історію вписали багато відомих григоріопольчан, які виявили зразки мужності та героїзму, досягли вагомих здобутків у різних напрямках людської діяльності, чим ми дуже пишаємося». Стор 4
Він не міг залишитися осторонь
Понад 30 років минуло з початку збройної агресії з боку Республіки Молдова проти мирного народу Придністров’я. Однак біль від скоєного назавжди залишиться в сім’ях, які втратили батьків та синів.
Для молодого тоді Тараса Пшінки захист Придністров’я став сенсом його, на жаль, недовгого життя. Він воював у складі Республіканської гвардії. На висоті біля села Погребя в запеклому бою загинуло четверо придністровців. Одним із них був Тарас.
На цьому місці пізніше встановили пам’ятний знак, до якого щороку 19 травня ветерани тих подій покладають квіти. За традицією вони відвідують цвинтар у Дубоссарах, де разом з іншими захисниками похований і Тарас Пшінка. Стор. 5
Беззавітне служіння батьківщині
Главі держадміністрації Слободзейського району та м. Слободзеї Василеві Тищенку 1 серпня 2024 року виповнилося 75 років. За видатні заслуги Глава держави вручив йому найвищу придністровську нагороду – Орден Республіки.
Нинішній рік для ювіляра ознаменований ще однією датою – 20 років він очолює держадміністрацію району.
Багато чого вдається В. Тищенку, бо він «не поступається самому собі», не дає собі поблажок, націлений на результат. Цього навчило його життя.
«Щоб далі тривало так, треба зміцнювати реальну владу на селі, – вважає Василь Васильович. Його турбує, що село сиротіє – люди їдуть у міста, покидаючи іноді напризволяще свої оселі. Село, яке раніше відрізнялося теплим спілкуванням мешканців одне з одним, втрачає душу. Саме реальна сільська влада, яка має ресурси для збереження традицій, способу життя, може зупинити ці негативні тенденції. Я – не фантазер, розумію, що є об’єктивна реальність, колишню систему не повернути. Однак не можна допустити, щоб село спорожніло, і розв’язання цієї проблеми – справа державна, адже село, як каже Президент В. Красносельський, – його духовна основа». Стор. 7
Головне фото Свiтлани Матрюк.