Керуючись волею народу
20 січня 1991 року на III Надзвичайному з’їзді депутатів усіх рівнів було ухвалено політичне рішення про формування органів виконавчої влади Придністров’я.
Народні представники проголосували за подальшу розбудову державних інститутів після того, як офіційний Кишинів відмовився піти на компроміс з владою Тирасполя з питання союзної республіки.
Союзні органи влади, ще чинні на той час, виступили посередником між Молдовою та Придністров’ям, та, судячи з усього, їхній авторитет був не надто вагомим. Усе закінчилося рішенням депутатів Верховної Ради першого скликання про створення органів виконавчої влади.
Про те, що цьому передувало, про подальші дії придністровців щодо придністровської державності читачі дізнаються з матеріалу на третій шпальті нового випуску газети «Гомін».
Майстер слова
Цього тижня Масленникову Володимиру Серафимовичу виповнилося б 80 років. Журналістика стала головною справою його життя, а творчою колискою – газета «Днестровская правда». На сторінках видання його перші публікації з’явилися ще тоді, коли він був одним із наймолодших і найбільш здібних робітничих кореспондентів. Талант Масленникова пробив собі дорогу, і в 1969 році він став літературним співробітником «Днестровки». Чверть століття творчої діяльності журналіст присвятив міській газеті, пройшовши практично всі сходинки кар’єрного зростання. У доробку – тисячі, десятки тисяч публікацій, цілий літопис історії міста та республіки.
Публікації Володимира Масленникова відрізнялися гостротою, аналітичним підходом до розкриття теми, а їхня мова була легкою й доступною. Масленникова завжди вважали першим придністровським журналістом. Тому символічно, що й офіційний документ про присудження йому звання «Заслужений журналіст ПМР» теж був за № 1.
Дітищем Масленникова вважають республіканську газету «Приднестровье», яку він редагував до самої смерті – від першого номера і до 3 704-го. У цьому – весь Масленников, який без страху та докору вірно служив ідеї придністровської державності.
Ще більше про те, яким був Володимир Серафимович, читайте в нарисі одного з його учнів на четвертій сторінці чергового номера друкованого видання.
Ми – придністровський народ
Вчені, дослідники, історики з інших країн вивчають феномен Придністров’я, його міжнаціональної єдності. Придністровці ж давно знають цей секрет. Просто ми зберігаємо традиції, шануємо надбання предків. Ми толерантні й до іншої культури, і до інших мов. Неважливо, якою мовою спілкується людина, головне – щоб вона була доброю.
Наша ідентичність базується на переплетенні та взаємопроникненні мов, культур, звичаїв, традицій, обрядів. Це як переплетення польових квітів у віночку.
Підтвердженням того, що ми різні, але єдині, є матеріали, опубліковані на шостій шпальті суботнього номера «Гомону».
Крім цього, журналісти нашого друкованого видання підготували для читачів газети ще низку актуальних і цікавих публікацій про:
- повсякденну діяльність органів державної влади;
- водосвяття;
- ювілейні дати відомих придністровців;
- початок будівництва ММЗ;
- кращих студентів Кам’янського району;
- материнське щастя.
Головне фото Раїси Поята.