Перемога одна на всіх
На календарі 9 травня. Ми знову зустрічаємо День Перемоги. 79 років тому життя розділилося на воєнне та повоєнне. Радянський народ вистояв у найважчих випробуваннях і переміг! Це була спільна, одна на всіх Перемога над фашизмом. До цих переможних хвилин було ще довгих 1 418 днів і ночей. Було 27 мільйонів жертв. Був масовий героїзм і нещадна боротьба з віроломним непроханим ворогом. Був запеклий опір загарбникам на полі брані й у тилу ворога. Був трудовий внесок під гаслом «Все для фронту! Все для Перемоги!»
Віра в Перемогу рухала мільйонами радянських людей. Кожен, як міг, наближав її. Вони вистояли, вони перемогли. Вони – переможці! І цим все сказано! Відтоді Перемога у Великій Вітчизняній війні – один із головних символів, що єднає людей доброї волі. Це гордість і слава Вітчизни. Про переможні символи, значення Дня Перемоги для нинішніх і майбутніх поколінь у редакційній статті, опублікованій на другій шпальті газети, розмірковує наш кореспондент, онук учасника Великої Вітчизняної.
Ветерани – наша слава, наша гордість
Покоління наших батьків, дідів і прадідів у переможному 45-му зламало хребет фашизму. Покоління захисників і визволителів, покоління переможців зберегло нам чисте небо над головою, передало в наші руки естафету миру та пам’яті. Тепер ми зобов’язані не забувати, якою ціною завойоване щастя.
Все далі від нас переможний травень 45-го, все менше тих, хто здобув для нас мир. Ми у вічному, неоплатному боргу перед ними за Перемогу, за щастя, за наше сьогодення та майбутнє. Ми безмежно вдячні ветеранам, трудівникам тилу, всім, хто завоював для нас мир. Усіх живих із покоління визволителів і переможців, тих, хто досі залишається в загальному строю, ми оточуємо щоденною турботою, особливою увагою. Наше спільне завдання – зробити все, що від нас залежить, усе можливе, щоб полегшити їхнє життя. Про це напередодні 79-х роковин Великої Перемоги на прикладі добровольців однієї з молодіжних громадських організацій на третій сторінці газети розповідає наш кореспондент.
Наших сімей війна не оминула
На пострадянському просторі очевидно немає сім’ї, якої не торкнулася б Велика Вітчизняна війна. Вона залишила сумний відбиток на долях мільйонів людей і наступних поколінь. Зробила нещасними невтішних вдів і матерів, які так і не дочекалися з війни суджених і «своїх кровиночок», але чекали їх до самої смерті. Знедолила тих, хто прийшов з війни, але помер від поранень. Вплинула на їхніх дітей та онуків, які тепер пам’ятають про подвиг предків і пишаються їхнім особистим внеском у розгром ненависного ворога.
У сім’ях переможців донині бережуть пам’ять про них, про їхні подвиги. Вони молодим поглядом дивляться на нас з пожовклих фотографій. На їхню долю припало і повоєнне відновлення країни з руїн. Це теж був фронт, тільки вже трудовий і творчий. Безмірна подяка за мир і майбутнє – в розповідях наших кореспондентів про життєвий шлях та ратний подвиг рідних дідусів і прадідів. Читайте на сторінках 4, 5, 6.
У святковому номері газети читачі також можуть дізнатися:
- Як живуть і передають молодим свій життєвий досвід солдати, які перемогли нацизм.
- Як у республіці зберігають пам’ять про нашу спільну Перемогу та тих, хто здобув нам мир.
- Як придністровці писали Диктант Перемоги.
- Як фахівці-філологи вивчають літературну спадщину письменників – безпосередніх учасників Великої Вітчизняної війни.
Головне фото Марини Сови.