Про бухгалтера – тільки з повагою
Порядок, облік, чесність, старанність, висока грамотність, любов до справи та посидючість і уважність – такими професійними рисами повинен володіти той, хто обрав спеціальність бухгалтера.
Довгою стежкою бухгалтерської ниви прямує, не зраджуючи їй ні на мить, навіть подумки, любитель цифр та розрахунків Лідія Подоліна, без якої не могли б отримати свою зарплатню співробітники Державної установи «Приднестровская газета».
Про бухгалтера Лідію Андріївну Подоліну читайте на стор. 3.
ГРУШКА під покровом Богородиці
Благодатним захисним омофором Пресвята Богородиця укрила 5 населених
пунктів Кам’янщини. Серед них і село Грушка. Літопис свій воно веде з 1737 року. I вже третє століття головним днем для селян залишається 14 жовтня. Храмове свято, що відзначається з покоління в покоління, з роками набуло рис сімейного – тієї особливої поваги, з якою в роду ставляться до старших, тієї любові, якою огортають малят.
Як проходило Храмове свято в с. Грушка розповідає кореспондент з Кам’янки Ніна Панаїда на 4 стор газети.
Рани дитячого серця
Розповідаючи про чоловіків та жінок, які покидають рідну домівку в пошуках кращої долі, майже ніхто не зважає на їхніх дітей. Як вони, залишаючись без батьківської та материнської опори, живуть по їхньому від’їзді, як житимуть багато років поспіль, щодня здригаючись від телефонного дзвінка, втрачаючи надію на побачення з тими, хто їх народив та покинув без догляду. Розповімо одну таку історію.
Що переважить в нинішньому суспільстві – любов до дітей чи гроші? Про переживання дівчинки, яку залишили батьки в гонитві за заробітками, про невиліковний біль маленького сердечка читайте в нарисі на стор. 7.
Рослинні символи українського народу у творчості придністровських поетів
Народні символи – це те, що найбільше люблять і шанують українці. До рослинних символів належать калина, верба, дуб, тополя, барвінок, чорнобривці. Вони здавна уособлюють красу нашого краю, духовну міць народу, засвідчують любов до рідної землі й навіть стають оберегами. Поети нашого краю, що пишуть українською мовою, не забувають про них у своїй творчості.
З чудовими поезіями місцевих авторів можна познайомитися в рубриці «Джерело».на стор. 9.
Гуцули сміються
Гуцули – етнографічна група українців, що живуть у Карпатах: Івано-Франківська, Чернівецька і Закарпатська області України. Кому не знайомі назви такі як Верховина, Косів Надвірна, Вижниця, Рахів тощо?
Ці працьовиті люди займаються вівчарством, яскраво і колоритно одягаються, є неперевершеними майстрами різьблення, випалювання та інкрустації по дереву. Гуцули ще й дуже дотепні.
Кілька гуцульських анекдотів ми й пропонуємо вашій увазі на стор. 12 в рубриці «Дозвілля».