Томографія успіху

У Рибницькому районі в мальовничому місці на березі Дністра розкинулося село Жура. Там, на одній із вулиць, на окремому п’ятачку стояли колись два будинки, в яких жили дві сім’ї сільських інтелігентів. Однією з них була родина вчительки Парасковії Олексіївни та інженера Андрія Володимировича Писаренків.

Улюбленцем діда Георгія, ветерана Великої Вітчизняної війни, був їхній старший син Сергій. Дід, що мав чотирикласну освіту, обожнював його, але й розумів важливість семирічного домашнього виховання («чей шаптеань де акасэ») – основи майбутньої особистості, що тільки-но починає формуватися.

«Сергійку, – брав онука за лікоть дід Георгій, – ходімо, допоможемо батькам працювати». І щоразу вишукував можливість непомітно заохотити хлопчика до праці. Так, знаючи, що Сергій дуже не любить збирати картоплю, ухитрявся непомітно підкинути монетки у викопане разом із землею бадилля і бульбу. Онук, вибираючи картоплю, знаходив то 10, то 20 копійок, дивувався і радів, а дід не втомлювався повторювати: «Бачиш, це Боженька винагороджує тебе за працю». І запали у свідомість хлопчика оті дідівські перші уроки, які ми сьогодні назвали б «уроками бізнесу», а вони, дійсно, були мотивацією до праці. Через багато років, згадуючи діда Георгія – воїна-переможця, і нарікаючи, що не зумів тоді розпитати його більш докладно про життя-буття, Сергій Андрійович зауважив: «Справжнє щастя, крім інших складових, – добувати свій хліб улюбленою працею. Коли поруч з тобою дружина і діти – це додає сили й енергії, ніякі перешкоди не страшні. Я дістаю задоволення від того, чим займаюся. Буваю на роботі й у суботу, і в неділю. Намагаюся робити все так, щоб самому було приємно бачити результат і усвідомлювати, що це справа мого розуму, душі та рук».

Сергій дорослішав, він почав помічати й аналізувати, що його хрещені батьки, які жили поруч, (теж вчителька і фахівець сільського господарства) на роботу ходять справно, але будинок у них – повна чаша: і легкова машина, і мотоцикл з коляскою, і господарство ведуть багатопланове. Вони торгували яблуками, солоними огірочками, домашнім вином тощо. Заповзятливості їм було не позичати. Це був ще один життєвий урок, який викликав бажання зробити так, щоб від праці був результат, достаток, щоб батьки й уся сім’я жили краще. Прагнення це не залишає Сергія Андрійовича й донині.

Долею можна управляти

Минав час. Навчання в Бєльцькому політехнічному технікумі на відділенні радіоапаратобудування, робота на Бендерському заводі «Прилад» і одруження на коханій Аллі завершилися, як і для багатьох молодих людей, стройовою піснею: «А для тебе, рідна, є пошта польова…» В армії рядовий Писаренко брався за будь-яку роботу. Оскільки голова і руки в нього були на місці, то для всіх він був необхідний як фотограф, кінооператор, оператор інструментального ансамблю. Знання радіотехніки, здобуті в технікумі, теж стали в пригоді. Швидко пролетіли останні місяці служби. Праця і в специфічних для цивільної людини армійських умовах оцінюється гідно. Писаренко повернувся на завод «Прилад» у званні старшини. В армії закріпилося розуміння того, що долею можна і потрібно управляти. Тому попросив керівництво заводу призначити його не в престижне конструкторське бюро, де раніше працював, а монтажником у бригаду, що випускає антени-локатори, де й середня заробітна платня була набагато вищою. Удосконалювався, росли кваліфікаційні розряди, став майстром дільниці, здобув право на особисте клеймо – найвищий ступінь довіри, який дозволяв без відділу технічного контролю здавати замовнику готову продукцію. Зростав добробут сім’ї, хоча вона і збільшилася. Забігаючи наперед, скажу, що з дружиною Аллою Петрівною у Сергія Андрійовича три сини: Дмитро, Денис і Данило. Глава сім’ї жартує: «У нашій сім’ї «3D» з’явилося раніше, ніж у кінотеатрах республіки».

Вітер змін

Почав змінюватися суспільний лад. Зарплати через інфляційні та інші процеси різко знецінилися. Після збройного конфлікту 1992 року, інша, «тиха» війна без бомбардувань і вибухів руйнувала колективні господарства. У рідних для Писаренка рибницьких краях почали порожніти корівники, стіни яких зяяли дірками. Тваринницьку галузь колективного сільськогосподарського підприємства «Ністру» в селі Попенки, як і саме господарство, чекала така ж сумна доля. На молочнотоварній фермі залишалося 130 фуражних корів, стільки ж – молодняку, а добові надої від корів знизилися до 2,8 літрів молока, зарплата працівникам через відсутність коштів не виплачувалася. На загальних зборах колгоспників «Ністру», щоб зберегти виробництво, ферму, робочі місця, було прийнято рішення передати понад тисячу гектарів землі й усі виробничі підрозділи, розташовані на ній, ТОВ «Фіальт-Агро», заснованому С. Писаренком. Сергій Андрійович, який виріс у селі, загальні поняття про тваринництво, звичайно, мав, але погано уявляв, на які труднощі натрапить, і на зборах пообіцяв, що тваринництво як галузь у господарстві збереже. Вже перші дні показали (був тільки грудень, і до кінця зимівлі худоби було ще далеко), що терміново потрібні корми. Щоб зберегти поголів’я, доводилося закуповувати їх по всьому Придністров’ю.

Перші успіхи

Створили кормову базу, у тваринницькому ланцюжку налагодили кожну ланку, поліпшили умови утримання худоби, вжили заходів щодо збереження поголів’я, провели інвентаризацію, почали відновлювати стадо. Надої зросли в 3,5 рази. Це був по-справжньому перший успіх, який надихнув на нові досягнення. Через рік відновили занедбану свиноферму і за два-три роки довели поголів’я до 3 800 голів свиней. Молоко і м’ясо здавали на переробні комбінати.

Зростання поголів’я на фермах вимагало збільшення земельних угідь та ефективного ведення рослинництва. На той час охочих працювати на землі було не так багато, тому частину необроблюваних площ передали ТОВ «Фіальт-Агро». На 3 700 га нині вирощуються кормові, зернові й технічні культури господарства з використанням сучасної орної та зернозбиральної техніки. Валовий збір урожаю набагато збільшився, і за врожайністю зернових ТОВ «Фіальт-Агро» стало одним з кращих у республіці. У господарстві організовано перероблювання зерна: у двох сушильних комплексах воно сушиться, калібрується, заготовлюється і власний насіннєвий матеріал. Наявні складські приміщення дозволяють зберігати 15 тисяч тонн зерна.

Симбіоз рослинництва, тваринництва і перероблювання

«Зростання обсягів виробництва породило думку, – каже мій співрозмовник, – а чому б самому не зайнятися переробленням». У 2009 році ТОВ «Фіальт-Агро» придбало ковбасний цех у селі Паркани. Восьмого грудня виготовили першу продукцію. Паралельно будувалися нові приміщення, все виробництво переоснастили у відповідності до сучасних вимог та орієнтації на більш широкий республіканський ринок. «Звичайно, у підборі кадрів для нового виробництва ми уподібнювалися до шукачів золота, які в пошуку дорогоцінних крупинок перевертали тонни порожньої породи. Але все-таки сформували безцінний кістяк колективу, який успішно виконує поставлені завдання. Будь-кого на роботу не беремо», – говорить Сергій Писаренко.

З 2010 року ТОВ «Фіальт-Агро» впровадило власний бренд «Благода» і реалізує під ним свою продукцію. Нині м’ясокомбінат – це підприємство, оснащене сучасним технологічним обладнанням, на якому працюють висококваліфіковані спеціалісти з практичним досвідом. Тут випускається за традиційною рецептурою держстандарту близько 200 найменувань ковбас, м’ясних виробів та напівфабрикатів. Висока якість і безпека продукції неодноразово підтверджувалися дипломами конкурсів «Придністровська якість».

Щоб виключити зриви в ланцюжку «поле – ферма – завод – магазин», зі зростанням поголів’я збільшуються обсяги виробництва кормів. Особливого значення надають вирощуванню кормових культур, увівши там окрему сівозміну. Щоб не залежати від примх природи, весь кормовий клин перевели на зрошення. Сергій Андрійович згадує, як перед черговою посухою, щоб зберегти поголів’я, він прийняв оперативне рішення. Тоді протягом трьох місяців відновили старі підземні зрошувальні магістралі, проклали нову завдовжки 1 200 метрів, закупили меліоративну техніку і впровадили зрошування на 511 га кормових культур. Кошти, вкладені у відновлення старих і будівництво нових меліоративних мереж, виправдали надії.

Молочний комбінат

Уже тоді, коли валовий надій досяг 5,5–6 тонн молока на добу, виникла думка створити підприємство для перероблення молочної продукції. «Однак лише з приходом нової влади з’явилося бажання творити, розвиватися, нам повернули відібрані незаконно землі», – зауважує Сергій Андрійович. У березні 2017 року було розпочато будівництво молочного комбінату, а 20 липня 2018 року – офіційно здано в експлуатацію переробне виробництво. У його відкритті взяли участь Президент республіки В. Красносельський, Голова Верховної Ради О. Щерба, Голова Уряду О. Мартинов, міністр сільського господарства і природних ресурсів Є. Коваль, глава держадміністрації Слободзейського району і м. Слободзеї В. Тищенко та інші офіційні особи.

На придбання поголів’я з Німеччини, обладнання, частини будівельних матеріалів для молочного комбінату ТОВ «Фіальт-Агро» отримало кредит із Фонду державного резерву, використовувало також комерційні кредити та власні кошти – всього на суму 16 млн рублів ($1 млн). У результаті створено 70 робочих місць, а нині на підприємстві працює понад 400 осіб. Молокозавод переробляє молоко з власних ферм «Фіальт-Агро». В його асортименті молоко, сметана, сир, кефір, ряжанка, масло, йогурт, м’які сири. Проектна потужність заводу дозволяє переробляти 30 тонн молока на день. Тому, прагнучи працювати на власній сировині, що гарантує відповідну якість і стабільність постачань, С. Писаренко запланував найближчим часом будівництво сучасного тваринницького комплексу на 1 000 голів дійного стада зі своїм кормоцехом. Середньорічні надої бажано довести до 9 000 кг молока на одну дійну корову. У новому доїльному залі застосовуватимуться не «ялинки», а більш сучасні доїльні системи «паралель», що забезпечують доїння однієї тисячі корів за чотири години. У перспективі, з метою зниження собівартості продукції підприємства, керівник задумав упровадити альтернативні автономні установки, що виробляють електроенергію, а також налагодити виробництво органічних добрив.

Діє налагоджений механізм

DCIM100MEDIADJI_0080.JPG

Складовими ТОВ «Фіальт-Агро», що (завдяки знанням економічних законів суспільства та ініціативі його засновника) переросло в холдинг, стала мережа з 23 фірмових магазинів і транспортний цех з 20 одиниць техніки марки «Мерседес». Машини забезпечують постачання м’ясної та молочної продукції у свої й у понад сотню інших торгових точок республіки: від Слободзеї до Кам’янки. Варто зазначити, що у власних лабораторіях, акредитованих у республіці, перевіряється як сировина, так і готова продукція. Нині агропромисловий торговий холдинг «Фіальт-Агро» – найбільше підприємство в Придністров’ї та Молдові з виробництва незбираного молока. Покупці відзначають, що молоко торгової марки «Благода» відрізняється стабільним солодкуватим смаком, без сторонніх запахів, чому сприяє однотипне годування тварин. У «Фіальт-Агро» всі товари вироблені з натуральних продуктів, тому смачні, як це було за радянських часів.

Диригує усім складним «оркестром» «Фіальт-Агро» Сергій Писаренко. Його сини Дмитро та Денис повністю поринули спочатку в процес створення, а потім і в налагодження один – м’ясного виробництва, інший – молочного. Їхні заслуги високо оцінені керівництвом республіки. Брати-близнюки Дмитро і Денис Писаренки не так давно нагороджені медалями «За трудову доблесть». «Людиною року – 2017» в номінації «Людина своєї землі» визнано брата керівника холдингу В’ячеслава Писаренка, який відповідає за сільськогосподарський комплекс підприємства.

Моральне кредо

С. Писаренко філософськи зазначає: «Ми з собою у вічність нічого не заберемо. Сидіти на мішках із цінностями – це привілей англійських королів. Він мене не приваблює». Соціальна відповідальність – пріоритетний напрямок діяльності ТОВ «Фіальт-Агро». Це розуміють бендерчани, які вдруге обрали свого земляка-підприємця депутатом Верховної Ради ПМР. Попри безліч виробничих турбот, Сергій Андрійович уважно ставиться до звернень громадян. У цьому переконалися і ми, журналісти, коли звернулися до нього по допомогу. За ініціативою Сергія Андрійовича в республіці реалізується соціальний проект «Спорт – добра справа». Волейбольна команда «Тигіна», спонсорована ТОВ, вперше стала бронзовим призером чемпіонату РМ сезону 2017 – 2018 року. Підтримка ТОВ «Фіальт-Агро спрямована також і на благо дитячих творчих колективів. «Ми – сини своєї землі, – підсумовує керівник холдингу, – патріоти своєї держави. Кожен проявляє себе по-своєму: один – захищає державу, інший – плекає землю, третій – виховує дітей. Кожен розставляє пріоритети відповідно до свого світогляду, який визначається вихованням і культурою». У своїй родині, де вже чекають шостого онука, Сергій Андрійович чітко відстежує ці процеси. У травні цього року в лавах «Безсмертного полку» вулицями Бендер портрет діда Георгія ніс учень 7 класу Данило – молодший син Сергія Андрійовича. Саме з цим поколінням сім’ї, продовжувачем традицій та справ, пов’язані нові надії та плани С. Писаренка.

Олег   НАСТАСЕНКО.

Якщо ви знайшли помилку, то, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть Ctrl+Enter.