Водяний бугай

«Там, у щільній хащі, ще дрімала нічна тиша,
і в цю тишу, разом зі світанком, все гучніше
вривався таємничий рев водяного бугая».
П. Тесленко

Водяний бугай – один із найзагадковіших птахів, що оселяються в очеретяних хащах прісноводних водоймищ. До недавнього часу жодного разу мені не вдавалося спостерігати його в дикій природі, хоча зловіщий відчайдушний голос доводилося чути неодноразово. Пощастило ж мені зовсім недавно, наприкінці червня на Кучурганському водосховищі, де я завзято полював на щуку. Одразу ж зауважу, що рибалю на водосховищі багато років поспіль, та ніколи раніше не зустрічав цього птаха, і, мабуть, не тому, що він тут не гніздився, а тому, що дуже вже він скритний та вміє спритно маскуватися під навколишню рослинність. Навіть у ту мить, коли мій зір остаточно «вихопив» на тлі снопа очерету цю пташину, вона зуміла знову причаїтися і зникнути геть з очей, непомітно злившись зі стеблинами того ж самого посохлого очерету. І все ж я «відшукав» її поглядом, вірніш розпізнав ледь помітну, задерту догори голову птаха на тонкій шиї з довгим, наче стріла, дзьобом. Промайнула думка – це маскування. Так воно й було, бо (поки я діставав мобільний телефон, поки настроювався і вибирав момент для знімку) водяний бик ані поворухнувся. І лише коли я тихенько наблизився човном на відстань двох метрів і клацнув затвором фотоапарата, птаха змінила позу і стала більш помітною. Зауважу, бухало зовсім не злякався мене і спокійно, неначе курча, з перервами, викроковував очеретом туди-сюди. Весь час, міняючи диспозицію, я з задоволенням зробив ще кілька знімків.

Водяний бугай – птах з родини чаплевих. Ареалом його розповсюдження є майже вся Євразія від Португалії й до Сахаліну. На півдні він оселяється в межах країн Південної Азії. Зони зимівлі: Середземномор’я та Північна Африка. Місце для гніздування вибирає в найгустіших хащах очерету, рогозу чи осоки. Гніздо починає будувати самець. Під час спарювання добудова житла відбувається вже парою. Самка відкладає 3–5 блакитних яєць. А вже через 24–26 днів вилуплюється перше пташеня. У зв’язку з тим, що відкладання яєць самкою триває кілька днів, стільки ж триває й процес появи на світ пташенят. Тому останні, слабкіші, здебільшого, гинуть. Головний корм для пташенят – пуголовки. Дорослі ж поїдають рибу, жаб, тритонів, різноманітних водяних жучків. Водяний бик має дуже могутній дзьоб. Завдяки блискавичному удару цього природного іструмента, птах добуває собі їжу. Він не дуже боїться людей, навіть, коли розуміє, що його схрон чи гніздо розкриті. Але, охочим упіймати птаха, слід остерігатися його небезпечного дзьоба. Відомі випадки серйозних поранень, що траплялися серед необережних орнітологів.

Деякі народи зберігають недобру історичну пам’ять про цього птаха. Через страшний голос, який нагадує ревіння бугая, в багатьох місцях його вважають породженням нечистої сили. Почути водяного бика можна вночі або рано-вранці. Голос його схожий з ревом бугая. Вчені провели дослідження і дійшли висновку, що такий звук дає всього лиш резонансне скорочення стравоходу птаха і не більш того.

У неволі водяний бик не живе. Пташині сім’ї розпадаються одразу, тільки-но молоді птахи стають на крило. Повторно пари ніколи не утворюються. А от чи зимують птахи у Придністров’ї, зокрема на Кучурганському лимані, серед 2 500 тисяч особин водоплавних птахів, стверджувати не ризикую, адже водяний бугай – не водоплавний птах.

Віктор   СОСНОВСЬКИЙ.

Якщо ви знайшли помилку, то, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть Ctrl+Enter.