Як символ невмирущої душі

22 червня 2018 року виповнилося 77 років початку Великої Вітчизняної війни. Пам’ять про ті часи ніколи не зітреться й не потьмяніє…

Урочисто і водночас сумно було в ніч з 21 на 22 червня в Бендерах на Меморіалі Воїнської Слави. Тут на братських могилах, де поховано понад три тисячі червоноармійців – солдатів і офіцерів Радянської Армії, визволителів Бендер, відбулася Республіканська патріотична акція «Свічка пам’яті».

Пізнім вечором на Меморіалі зібралися сотні городян. У кожного в руках палахкотіли вогники пам’яті про тих, хто віддав своє життя за наше мирне життя, про тих, хто вже в мирний час пішов від нас у небуття.

Кадри кінохроніки показують останній мирний день, молодь тих часів – хлопців і дівчат з веселими обличчями, з радістю в очах, зі світлими сподіваннями. Та ось величний трагічний і різкий голос Левітана повідомляє про віроломний напад фашистської Німеччини на Радянський Союз. Настали довгі чотири роки нелюдських випробувань та жертв. І довгоочікувана Перемога.

Пісні пам’яті та безсмертного подвигу лунали над братськими могилами.

Серед присутніх на патріотичній акції були ветерани Великої Вітчизняної війни, прем’єр-міністр ПМР Олександр Мартинов, глава держадміністрації Бендер Роман Іванченко, голова міської Ради народних депутатів Юрій Кара, представники міністерств і відомств, депутати, військовослужбовці, молодь.

Звертаючись до присутніх, Олександр Мартинов зазначив, що Велика Вітчизняна війна була не просто війною за територію та ресурси, це була війна, на якій знищувалися цілі народи, коли слов’янські нації фашисти вважали зайвими на землі. Тому Другу світову війну, розв’язану фашистською Німеччиною, повною мірою слід вважати злочином проти людства. Про аналогічну підступність – військовий напад агресора Молдови на Придністров’я в 1992 році – нагадав присутнім глава держадміністрації Бендер Роман Іванченко.

Рівно о 10-й вечора розпочалося покладання вогників пам’яті на мармурові плити братських могил. Неначе душі загиблих воїнів дивилися на нас з височини зоряного нічного неба і дякували своїм нащадкам безмовною тишею ночі.

Володимир   ПУКЛІЧ.

Якщо ви знайшли помилку, то, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть Ctrl+Enter.