Усі дороги ведуть в Рим

Про що домовилися і не домовилися 30 травня в Римі Тирасполь і Кишинів на зустрічі у форматі «5+2».

Це була їхня перша у 2018 році зустріч в офіційному форматі. Учасники переговорів вітали досягнуті й виконані за останній час домовленості, а також намітили подальші кроки взаємодії. За підсумками римського раунду переговорів представники Тирасполя, Кишинева і посередників підписали протокол.

Що вже зроблено

За останні півроку досягнуто чимало. Відкрито міст через Дністер біля сіл Гура Бикулуй і Бичок. Причому Європейський союз вже пообіцяв виділити кошти на ремонт мосту і розвиток прилеглої до нього інфраструктури. Крім того, затверджено механізм доступу фермерів Молдови до земель, розташованих на території Придністров’я –
за трасою Кам’янка – Тирасполь. Вирішені проблеми, пов’язані з визнанням придністровських документів про освіту і функціонуванням на території ПМР румунських шкіл з навчанням на основі латинської графіки.

Особливо позитивно учасники зустрічі в Римі відгукувалися про останню домовленість: наприкінці квітня Кишинів і Тирасполь підписали угоду про механізм, що дозволяє придністровському автотранспорту вільно виїжджати за кордон. Механізм набирає чинності з 1 вересня. І тут теж не обійшлося без фінансового заохочення. Спецпредставник ОБСЄ Франко Фраттіні повідомив у Римі, що Італія, яка головує в ОБСЄ, для впровадження проекту планує виділити фінансову допомогу.

Реакція на результати зустрічі

У молдавській і західноєвропейській пресі результатам зустрічі 30 травня вже присвячено досить багато оптимістичних, якщо не сказати – захопливих, публікацій. Підсумки римського раунду в ОБСЄ голосно назвали історичними. Так спецпредставник ОБСЄ щодо придністровського врегулювання Франко Фраттіні похвалив політичне керівництво Молдови й Придністров’я за внесок у досягнення домовленостей. Особливо він відзначив роль лідера правлячої в РМ коаліції Володимира Плахотнюка.

А голова Місії ОБСЄ в Молдові Майкл Скенлан був ще більш оптимістичний. Він підкреслив, що Тирасполь і Кишинів продемонстрували прихильність до просування процесу врегулювання. «Вироблений нами підхід орієнтований на результат, що дозволяє реалістично говорити, що ми рухаємося шляхом до остаточного вирішення конфлікту».

Однак, якщо Франко Фраттіні й Майкл Скенлан на підсумковій прес-конференції в Римі просто випромінювали оптимізм, то головні перемовники від Тирасполя і Кишинева Віталій Ігнатьєв і Христина Лісник насилу приховували розбіжності з деяких питань.

Брифінг В. Ігнатьєва

Про це говорив і міністр закордонних справ ПМР Віталій Ігнатьєв під час брифінгу, який відбувся на другий день після його повернення з Риму. Перш за все, глава МЗС зазначив, що придністровська сторона завжди розглядала цей переговорний формат як допоміжно-консультативний і завжди відстоювала його системну періодичність. До речі, згідно з досягнутими домовленостями, формат «5+2» повинен збиратися не рідше шести разів на рік. Однак цього положення вже давно не дотримуються, і останнього разу до римських переговорів сторони зустрічалися наприкінці листопада минулого року.

При цьому наш міністр підкреслив, що формат «повинен бути важливим робочим інструментом, а не місцем для переможних реляцій», звернувши особливу увагу на питання виконання принципів і процедур переговорного процесу. «Без дотримання принципів і процедур нам складно буде рухатися вперед. У римському документі ми зафіксували такий момент: всі учасники переговорів підтверджують свою прихильність підходу, орієнтованому на результат», – зауважив Віталій Ігнатьєв.

У ряді молдавських ЗМІ з’явилися повідомлення про те, що за підсумками переговорів у Римі ОБСЄ відкриє ще два своїх офіси в Придністров’ї. Як заявив Віталій Ігнатьєв, ні про що таке не йшлося. «Мабуть, помилка сталася через неправильний переклад прес-конференції за підсумками зустрічі в Римі. Йшлося про пункти реєстрації транспортних засобів», – сказав з цього приводу міністр закордонних справ.

У Римі посередники й спостерігачі високо оцінили початок процесу реалізації досягнутих сторонами наприкінці минулого року домовленостей, зокрема про відкриття моста через Дністер у районі сіл Бичок і Гура-Бикулуй. «Ця угода не реалізована повною мірою. На найближчий місяць щодо оцінювання цього об’єкта заплановані роботи, на підставі яких експертами Придністров’я і Молдови за участю фахівців з ЄС будуть зроблені висновки про можливість руху по ньому транспортних засобів вантажною масою понад 10 тонн», – зауважив глава МЗС ПМР.

За його словами, є деякі проблеми з визнанням у Молдові придністровських дипломів про вищу освіту. У ПДУ ім. Т. Г. Шевченка до теперішнього часу вже видано понад 250 нейтральних вставок, але апостиль (легалізація) проставлений тільки на 50 з них.

«На мій погляд, це пов’язано з не зовсім коректною роботою виконавців із Міністерства юстиції Молдови. Саме це відомство проставляє апостиль – спеціальний штамп, який дає право на продовження навчання або влаштування на роботу в інших країнах. Ми цю тему також порушили в Римі. Тому я сподіваюся, що всі технічні питання будуть урегульовані, й у наших випускників не буде ніяких проблем з апостилем», – підкреслив Віталій Ігнатьєв.

Молдавська сторона в Римі намагалася знову порушити тему своїх шкіл на території Придністров’я, але, як зауважив міністр закордонних справ нашої республіки, ця проблематика вже закрита. «Я принципово хотів би звернути вашу увагу на те, що в Римському протоколі зазначено, що всі домовленості з цього питання виконуються в повній мірі, – заявив глава зовнішньополітичного відомства. – Це дуже важливо, тому що ми бачили бажання наших молдавських колег актуалізувати цю тему. На мій погляд, це не дуже хороша тенденція, тому що ніяких проблем там немає».

Придністров’я готове виконати й домовленість про земельні наділи молдавських сільгоспвиробників у Дубоссарському районі. За словами Віталія Ігнатьєва, йдеться про 6 тисяч гектарів. Але є технічні проблеми, пов’язані з неточністю даних, що подаються Молдовою. «Я розраховую, що офіс віце-прем’єра Молдови пані Христини Лісник, яка представляє свою країну на переговорах із Придністров’ям, активно працюватиме, щоб виправити ситуацію», – зауважив з цього приводу Віталій Ігнатьєв.

Що треба зробити

Серед невирішених поки що питань з переговорного «пакету» – відновлення телекомунікаційних зв’язків між двома берегами, розвязання проблеми кримінальних справ, порушених у Кишиневі проти придністровських чиновників, і свобода пересування. Ще один пункт, який з 2016 року переходить з одного протоколу в інший, – вироблення механізму гарантій реалізації досягнутих сторонами домовленостей. У попередні роки вони нерідко залишалися лише на папері або «забувалися».

Пріоритетом спільної діяльності на найближчі місяці, судячи з усього, стане відновлення телекомунікаційних зв’язків між двома берегами. Про це Тирасполь і Кишинів домовилися в італійській столиці. Вже до кінця червня сторони погодилися розробити та погодити конкретну «дорожню карту» кроків вирішення цієї проблеми. А наступна зустріч у форматі «5+2», якщо судити з заяв Франко Фраттіні, відбудеться тільки тоді, коли сторони досягнуть компромісу в цьому питанні. Він висловив сподівання, що це відбудеться восени.

Багато уваги було приділено проблематиці політично вмотивованих кримінальних справ, заведених у Молдові на придністровських громадян. «Хочу зазначити, що досі молдавська сторона відмовляється від передачі списків людей, на яких порушено кримінальні справи, – зауважив з цього приводу Віталій Ігнатьєв. – Вони аргументують тим, що є законодавство про захист персональних даних. Але є і механізми вирішення цього питання. Наприклад, через особисту згоду того чи іншого громадянина. Але для цього нам треба знати, щодо яких саме громадян Придністров’я порушені справи. Ми розраховуємо, що це питання буде вирішене до кінця року».

При цьому глава МЗС ПМР нагадав, що наша республіка в односторонньому порядку припинила провадження з десяти кримінальних справ на молдавських посадових осіб, порушених у відповідь на кримінальне переслідування в Молдові на придністровців за політичними мотивами.

Зачіпалася в Римі й ситуація щодо спільного контролю ділянок кордону України з Придністров’ям молдавськими й українськими силовиками. «Треба знімати ці обмеження в рамках роботи експертних груп. Ми вперше нарешті взялися за багато років до системної роботи по нівелюванню спільного контролю на пункті пропуску «Кучурган». Цій темі було присвячено два мої виступи в Римі – вступне слово, де я порушив цю проблему укупі з обмеженнями з боку України щодо Молдавського металургійного заводу, і наприкінці, коли ми вже обговорювали пункти протоколу. Як позитивний крок я відзначив готовність Кишинева до роботи на рівні експертних (робочих) груп. Ми вже погодили те, що ніяких обмежень не повинно бути для ліків, для пересування товарів індивідуальними підприємцями, для доставки продуктів харчування. Також ми запропонували налагодити обмін даними по лінії митних органів сторін».

Особливу увагу, за словами Віталія Ігнатьєва, було приділено питанню розробки комплексного механізму гарантій імплементації рішень, які Тирасполь і Кишинів досягають за столом переговорів. Він назвав позитивним той факт, що деякі елементи цього механізму були закріплені в римському документі.

Замість висновку

«Були принципові питання, через які Кишинів не був готовий рухатися назустріч. Були моменти, коли ті аспекти, на які ми звертали увагу, сприймалися вкрай гостро, – Нам доводилося шукати компроміси й сполучати наші позиції. Тому я вважаю, що протокол, підписаний за підсумками зустрічі, має збалансований характер, і загальний результат, на мій погляд, позитивний», – сказав на завершення голова придністровського зовнішньополітичного відомства.

Олена   РАТУШНА.

Якщо ви знайшли помилку, то, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть Ctrl+Enter.