Iнтерв’ю за кулiсами

Виявлення творчої молоді, збереження культурної спадщини Придністров’я, забезпечення культурної просвіти  населення – ці та інші завдання вирішують колективи установ культури. Свято для них – це синонім слова «робота». Напередодні Дня працівника культури наш кореспондент Регіна Петкогло зустрілася з начальником МУ «Слободзейське районне управління культури» Н. В. Михайловською. Йшлося про стан справ у царині, про кадри та дещо інше. Публікуємо короткий зміст бесіди.

– Наталіє Василівно, що, на Вашу думку, є головним завданням у діяльності культпрацівників?

 Н.М.: Об’єднуючи всі статутні цілі та завдання установ культури району в єдину місію, скажу, що головне – це зберігати й підтримувати в собі та у своєму  оточенні оптимізм і віру в найкраще, виховувати патріотизм та бажання жити, творити й розвиватися на рідній землі.

– Говорячи про працівників культури, маємо на увазі людей творчих професій у широкому розумінні. А як Ви можете схарактеризувати працівника культури?

Н.М.: Портрет працівника культури досить пізнаваний – це люди активні, ініціативні, чуйні, які перебувають у вирі подій, у постійному пошуку шляхів розвитку й руху вперед. Це переважно творці, здатні змінювати наш світ на краще, люди з добрим серцем і широкою душею…

– У чому, на Вашу думку, полягають складнощі в діяльності працівників культури?

Н.М.: Складність у тому, що виконувати свою роботу потрібно так, щоб усім навколо здавалося, нібито це легко і просто. Усі проблеми й труднощі технологічного процесу постановки заходу або організація занять творчих колективів мають залишатися за кулісами. До аудиторії працівник культури завжди повинен виходити з посмішкою і легкістю, заряджаючи всіх навколо позитивом і радістю.

– А як справи з кадрами? Адже найчастіше їх брак – це головна проблема, яка гальмує процес розвитку.

Н.М.: Так, проблема кадрів актуальна й не нова. І, звичайно ж, головні фактори, які не найкраще на ній позначаються, мають економічний характер. Низька заробітна плата, відсутність житла для молодих спеціалістів у сільській місцевості, неукомплектованість наших закладів сучасною апаратурою, інструментами, що дозволяють реалізовувати наші творчі задуми, – ось неповний перелік причин, які створюють проблеми з професійними кадрами. Кепська справа у бібліотеках та музейних установах району, фахівців для яких у нашій республіці не готують. На сьогодні в галузі культури району працюють ті ентузіасти, для яких матеріальне стимулювання не є життєвим пріоритетом.

– Основа культури – це творча діяльність, у якій багато цікавого, що могло б залучити молодь до лав працівників культури.

Н.М.: Наша робота, дійсно, цікава й захоплива, пов’язана зі спілкуванням і творчістю. Попри всі складнощі, останнім часом колективи наших установ значно поповнилися молодими кадрами, випускниками Придністровського державного університету ім. Т. Г. Шевченка і Придністровського державного інституту мистецтв. Повернути молодь у село вдається, мабуть, ранньою індивідуальною профорієнтаційною роботою, коли талановитих хлопців та дівчат ще зі шкільної лави залучають до занять і роботи в наших установах, та завдяки цільовим направленням на навчання. Управління культури, у свою чергу, забезпечує таких студентів роботою. Уже починаючи з другого курсу навчання, надає їм можливість на практиці закріпити здобуті теоретичні знання.

– Ви працюєте понад 20 років у царині культури, і у Вас, мабуть, склалася «культурна картина» нашого району?

Н.М.: Наш край надзвичайно багатий на таланти. Сприяє цьому багаторічне сусідство представників багатьох національностей, які збагачують собою, своєю культурою одне одного і всю республіку.

– Чи заплановані якісь нововведення у сфері культури району, відкриття культурних центрів або ще чогось цього чи наступного року?

Н.М.: Слободзейський район може пишатися збереженою досить широкою мережею установ культури, які працюють буквально в кожному населеному пункті. Це – 20 клубних установ, 23 публічні бібліотеки, 7 музеїв, 6 закладів додаткової освіти художньо-естетичної спрямованості та Державний парк-пам’ятка садово-паркового мистецтва ім. Д. К. Родіна, який нинішнього року відзначить 60-річчя від дня закладки. І на сьогодні основне завдання – не збільшення кількості центрів культури, а поліпшення матеріально-технічного стану наявних. І в цьому напрямку щорічно ведеться велика робота, яка дає свої позитивні результати і яким можна присвятити окрему розмову. Якщо дуже коротко, то в найближчих планах – продовження реконструкції Будинку культури села Володимирівки, завершення будівництва газової котельні в Будинку культури села Тернівки, а також розширення Дитячої школи мистецтв селища Первомайська, де планується побудувати й відкрити дві додаткові хореографічні зали. Уже в поточному році буде приділено увагу і великій залі районного Будинку культури, де планується замінити крісла для глядачів.

– Як Ви прийшли у сферу діяльності, звану культурою?

Н.М.: У культуру я потрапила волею долі. Напевно, підсвідомо, ще в школі, де я брала активну участь в організації та проведенні свят, вища сила вела мене до цієї чарівної царини. Переступивши поріг Управління культури романтичною дівчиною 18 років, я прибула для проходження практики й залишилася тут назавжди. Здобула профільну освіту і пройшла всі сходинки зростання від провідного фахівця до керівника галузі культури району.

– Чи збулися Ваші надії, пов’язані з роботою?

Н.М.: Колеги не дадуть прикрасити, я дуже часто повторюю собі та їм одну фразу: «Немає межі досконалості!» Тому нині можу радіти окремим реалізованим планам і проектам, але попереду ще багато роботи, тож підбивати підсумки ще дуже рано.

– Як минає Ваш день?

Н.М.: Складно описати його однією фразою. Інколи за день відбувається стільки подій, що вистачило б і на тиждень. Телефонні переговори, наради, репетиції, розв’язання кадрових та фінансово-господарських питань… Працювати часто доводиться в телефонному режимі по дорозі від однієї до іншої установи. Господарство чимале – майже 600 осіб.

– Що Ви хотіли б побажати своїм колегам у день професійного свята?

Н.М.: Вітаючи колег з нашим професійним святом, із Днем працівника культури, від усієї душі хочу подякувати їм за роботу, за підтримку й розуміння, за професіоналізм і людяність, зібраність та оперативність у виконанні поставлених перед нами завдань. Зичу кожному з вас, шановні колеги, міцного здоров’я, щастя, оптимізму та невичерпного творчого натхнення!

Регіна   ПЕТКОГЛО.

Якщо ви знайшли помилку, то, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть Ctrl+Enter.