Надійність ветерана

Серед тих, хто постійно вирізняється в період збирання врожаю зернових і технічних культур, ім’я водія ТОВ «Плантатор» Миколи Петровича Анюховського займає одне з найпочесніших місць.

Микола Анюховський народився в селі Ближній Хутір. Тут минуло його дитинство. Він досі пам’ятає, як босоногим хлопчиком бігав за машинами, що проїжджали мимо, намагаючись зрозуміти, як вони пересуваються, хто крутить їхні колеса.

Потім було навчання в школі, служба в лавах Радянської Армії. Змужнілим повернувся Микола до рідного села. Потяг до автомобілів ще більше зміцнів, і тому, не роздумуючи, юнак влаштувався на роботу в колгоспний гараж. Закінчивши при ДТСААФ курси, одержав посвідчення водія і з 1974 року працював у рідному господарстві – колгоспі ім. Мічуріна, який був відомий своїми здобутками далеко за межами республіки. За чотири роки молодий водій ідеально відремонтував старенький «ГАЗ-51», як він сам каже, «зробив з нього лялечку». І його автомобіль рідко коли стояв на ремонті. Микола в будь-який час був готовий виконати поставлене завдання.

Минав час, накопичувався професійний досвід. Коли в 1979 році колгосп отримав нову машину «IFA», там недовго думали, кому її передати. Молодий, та вже авторитетний водій Микола Петрович був найбільш підхожою кандидатурою. І не один десяток років він працював на тій машині, технічний догляд якої проводив так, що за багато років поміняв у ній тільки масляний радіатор, дві шестерні в коробці передач і підшипник. А
решта – рідне. Як же треба було берегти автомобіль, вміло його обслуговувати, щоб він служив довгі роки справно?..

Останнім часом працює водій у сільгоспфірмі «Плантатор». Фірма перспективна, щорічно тут збільшується обсяг робіт. І, як завжди, Микола Петрович і його машина на висоті. Не одну тисячу кілометрів відміряно спідометром, десятки тисяч тонн вантажів перевезено. Як і раніше, Анюховський – надійний, будь-яке поставлене завдання йому до снаги.

Уже давно виросли діти. Дочка Ірина працює вчителькою, а син В’ячеслав – бригадиром у
ТОВ «Агростар», підростають онуки, в яких дідусь душі не чує. Ветеран сільськогосподарського виробництва знаходить час і для дому, і для онуків. Просто Микола Петрович – така людина. Усе в нього в житті виходить, тому що до всього ставиться з великою відповідальністю та любов’ю.

Олег   ГАВРИЛЕНКО.

Якщо ви знайшли помилку, то, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть Ctrl+Enter.