Понедельник, октября 23

День: 11.12.2015

Чинч минуте ын сченэ

«Адевэрул Нистрян», Традиции
Ачеста а фост ӂенерикул активитэций дедикате челей май скумпе ши драӂь фиинце – мамей. Фестивитатя а авут лок ла шкоала медие молдовеняскэ №1 дин Каменка. Копиий шь­ау инвитат мэмичиле ла сэрбэтоаре, пентру а­шь експрима прин кынтек ши данс драгостя фацэ де еле. Татиана Цуркан а презентат ун нумэр ексчепционал де акробатикэ. Александру Унтура ымпреунэ ку тоць спектаторий а интерпретат кынтекул «Мама коаче пыне», яр Артьом Штырба ши Мария Ботнарь ау адус ын сченэ ун валс че да фиорь. Артиштий ау фост мулцумиць ку ропоте де аплаузе. Елевий дин класеле а V­я ши а VI­я ау дансат ын ритмул кынтечелор модерне. Ку мултэ кэлдурэ суфлетяскэ ши о плэчере деосебитэ ау фост ынтымпинаць де кэтре спектаторь елевий дин класа а II­а Виктория Мясковская ши Станислав Соломон, каре ау дэруит публикулуй ун
Феричиря ынкапе пе хыртие

Феричиря ынкапе пе хыртие

«Адевэрул Нистрян», Традиции
Май ций минте аний копилэрией кынд, ын пряжма сэрбэторилор де ярнэ, ци се спуняу повешть де ӂенул кэ, уйте, фий куминте, чикэ Мош Крэчун трече пе ла фиекаре ферястрэ ши се уйтэ ла копий! Ый урмэреште кум ышь фак темеле, кум аскултэ пэринций, кум се ымпакэ ку суриоареле ши ку фрэциорий. Се дуче типтил ши пе ла грэдиницэ, ши пе ла шкоалэ. Е вырстник мошуликэ, дар реушеште сэ се плимбе претутиндень. Алтфел кум ар шти ел куй ши че дар сэ­й адукэ. Ын функцие де компортаментул де каре дау довадэ, копиий гэсеск суб брад, ын ноаптя де Ревелион, дарул кувенит. Сынт сигур кэ ши цие пэринций ць­ау спус: «Дакэ ну мэ вей аскулта ши ну вей ынвэца бине, мошул ыць ва лэса ын лок де кадоу о нуелушэ, сэ ам ку че те нетези»… Фрумоасе тимпурь ши носталӂиче аминтирь, май алес кэ ничодатэ нимень ну гэся нуелуше
Пэстрынд фиделитате артей ши креацией

Пэстрынд фиделитате артей ши креацией

«Адевэрул Нистрян», Культура
Дирекция културэ Бендер а ажунс ла а 70­я аниверсаре. Солемнитэциле дедикате евениментулуй ау пуртат ӂенерикул «Пэстрынд фиделитате артей ши креацией» ши с­ау десфэшурат ын Палатул де културэ «Павел Ткаченко». Секция културэ дин Бендер а фост фондатэ ын аний грей де дупэ рэзбой ын скопул де а пэстра ши а дезволта патримониул културал­историк ал орашулуй. «Ачаста ворбеште деспре импортанца културий ын вяца сочиетэций ын ынтреӂиме. Астэзь апречием ыналт активитатя колективелор артистиче дин Бендер. Сукчес, сэнэтате, паче вэ дорим ын ачастэ зи семнификативэ», ­ а спус ла солемнитате Николае Глига, шефул Администрацией де Стат Бендер. Ачест жубилеу се реферэ ши ла едифичиул Палатулуй орэшенеск де културэ «Павел Ткаченко», ын каре се десфэшоарэ тоате активитэциле културале дин Бендер. Ын зиуа
Мереу ла даторие Бендер

Мереу ла даторие Бендер

«Адевэрул Нистрян», Общество
Ла 7 дечембрие 1991 Секция афачерилор интерне дин Бендер а трекут суб журисдикция РМН. Ачест пас импортант, фоарте дифичил пентру милициень, а хотэрыт соарта де май департе а орашулуй ши републичий. Ын ачастэ зи ын ораш ау лок активитэць, девените традиционале: алиниеря солемнэ, депунерь де флорь ла плака комеморативэ ын аминтиря милициенилор кэзуць, гратификаря челор май дестойничь милициень. Доар 8 милициень ау авут куражул ын ачя зи сэ трякэ де партя РМН. Партичипанций ла ачеле евенименте ышь аминтеск кэ алеӂеря а фост дифичилэ, деоарече Кишинэул интента досаре пенале асупра ачестор милициень неынфрикаць, организа провокэрь. Ветеранул Дирекцией афачерилор интерне дин Бендер Василе Калько ышь аминтеште: «Пе атунч персоналул милицией орэшенешть енумера 500 де милициень, де партя тинерей
Май ынтый гындеште-те ла Патрие, яр апой ла сине

Май ынтый гындеште-те ла Патрие, яр апой ла сине

«Адевэрул Нистрян», Актуальное, Политика
Президентул Русией В.Путин пентру а 12­я оарэ а еволуат ку апелул традиционал кэтре Парламент. Шефул статулуй а трасат сарчиниле ын тоате дирекцииле де дезволтаре континуэ а економией ши сочиетэций, а абордат проблемеле ку привире ла диверсификаря економией, либертатя антрепренориатулуй, либерализаря леӂислацией пенале, а контурат сарчиниле ын доменииле демографией, окротирий сэнэтэций, ынвэцэмынтулуй публик. Ын анул че вине ын Русия вор авя лок алеӂериле парламентаре. Ворбинд деспре активитатя пентру организаря лор, В.Путин а сублиният кэ ла алеӂерь конкуренца урмязэ а фи уна чинститэ ши транспарентэ. Есте нечесар де а се асигура ынкредеря сочиетэций ын резултателе алеӂерилор. Ын спечиал, ел а сублиният нечеситатя консолидэрий сочиетэций. «Ной путем дискута деспре кэиле де солуционаре а
Активитэць де комбатере а ХИВ­СИДА

Активитэць де комбатере а ХИВ­СИДА

«Адевэрул Нистрян», Общество
Ла 1 дечембрие, ла Бендер, а ынчепут декада дедикатэ Зилей мондиале де комбатере а ХИВ­СИДА. Рэспындиря епидемией ХИВ­инфекцией, динтр­о проблемэ а медичиней с­а трансформат ынтр­уна сочиалэ. Де ла 1 пынэ ла 10 дечембрие ын ораш с­ау десфэшурат нумероасе активитэць – семинаре, трайнингурь, експозиций, експрес­викторине, програмурь кончертистиче, флеш­моб. Оре де класэ, конкурсруь ши лекций де каритате ау авут лок ын институцииле орэшенешть де ынвэцэмынт. А финисат декада ку о масэ ротундэ ла тема «Анализа ситуацией де рэспындире а ХИВ­СИДАпе териториул орашулуй Бендер, ал сателор Гыска, Протягайловка. Проблеме. Кэй де резолваре». Ӂенерикул активитэцилор а фост урмэтоаря афирмацие: «Ый привеште пе тоць, кяр дакэ ну мэ привеште пе мине». Дате статистиче: Ла 10 октомбрие 2015 нумэрул четэ

Увага: фінансова піраміда у Придністров’ї

«Гомін», Экономика
Останнім часом у Придністров’ї набирає чинності якийсь проект „Меркурій Взаємний Фонд“. Громадянам пропонується передавати на безповоротній основі так званим „зберігачам“ свої грошові кошти й натомість отримувати протягом року на свої рахунки в банках „прибуток“ від 0,7 до 1,1% у день за вкладені кошти або приблизно до 300% річних. Згідно з правилами „Фонду“, розміщеними на його офіційному сайті, громадяни, передаючи „Меркурію“ свої грошові кошти, юридично погоджуються з тим, що виплати здійснюються виключно за рахунок коштів інших учасників. У разі відсутності грошей виплату буде припинено на невизначений термін“. Тобто джерелом виплат величезних відсотків є виключно кошти нових вкладників. Крім того, „Фонд“ поширює завідомо суперечливу і сумнівну інформацію про те, що грошові кошти ніб
У 2016 році ЄС вирішив  зберегти торговельні преференції для експортерів Придністров’я

У 2016 році ЄС вирішив зберегти торговельні преференції для експортерів Придністров’я

«Гомін», Экономика
Європейський союз (ЄС) відмовився від планів скасувати з 1 січня 2016 року торговельні преференції для Придністров’я, що загрожувало б зупинкою багатьох підприємств невизнаної республіки. Про це повідомив заступник міністра закордонних справ ПМР Дмитро Паламарчук у ході наради у Президента республіки Євгена Шевчука. Торговельні преференції – це торгові пільги, що надаються однією державою іншій, найчастіше у формі знижок з мита, що створює особливо сприятливий режим під час ввезення всіх або окремих груп імпортованих товарів. „Нині відповідне рішення проходить процедуру остаточного затвердження у структурах ЄС. Проте вже зараз можна сказати, що після 1 січня 2016 року придністровські підприємства збережуть можливість безмитної торгівлі з ЄС“, – зазначив заступник міністра. Зі слів нашог
Життя – Вітчизні,  серце – людям, душу – богу,  честь – нікому!

Життя – Вітчизні, серце – людям, душу – богу, честь – нікому!

«Гомін», Традиции
З такою споконвічною заповіддю вже 20 років твердо стоїть на своїх позиціях Григоріопольський козацький округ, головне завдання якого – захищати політичні, історичні, культурні та духовні досягнення свого народу. У 1992 році з ініціативи активістів у районі було створено перші козацькі станиці: Центральна – в райцентрі, інші – в селах Красногірка, Шипка та Бичок. У 1995 році відбувся Перший Установчий Круг у Григоріополі. Тоді ж станиці увійшли до складу Григоріопольського козацького округу Чорноморського козацького війська, і сучасна історія відродження козацтва в районі розпочала свій літопис. Першим отаманом новоствореного округу одностайно було обрано активного учасника відродження козацтва в районі Миколу Власова. До складу правління округу одними з перших увійшли: Іван Каськов, В
У Дубоссарах пройшов турнір пам’яті Миколи Шуди

У Дубоссарах пройшов турнір пам’яті Миколи Шуди

«Гомін», Спорт
Турнір з настільного тенісу пам’яті Миколи Петровича Шуди пройшов у Дубоссарах 28 і 29 листопада. Змагання проходили на базі Республіканської СДЮШОР настільного тенісу. Микола Петрович Шуда багато років пропрацював у Республіканській СДЮШОР настільного тенісу заступником директора з навчально-виховної роботи. Микола Петрович рано пішов з життя, але залишив по собі багату спадщину у вигляді наукових праць, статей, якими ще довго користуватимуться як молоді, так і досвідчені тренери. Турнір став уже традиційним. Цього року він проводився вдев’яте. Понад сто спортсменів різних віків боролися за нагороди. На урочистому відкритті змагань дочка Миколи Шуди Катерина Миколаївна сказала дуже багато добрих слів на адресу всіх присутніх, які пам’ятають про її батька, прекрасну людину, сім’янина і п