Вторник, октября 17

День: 14.09.2015

Людина, яка вчила захищати нашу республіку

«Гомін», О людях
Початок 90-х років був складним для Придністров’я. У Кишиневі до влади прийшли прорумунські сили, які почали проводити політику переслідування російськомовного населення. У серпні 1990 року в Бендерах почались перші зіткнення між робочими загонами і бійцями Народного фронту. Постраждалі були з обох сторін. І тоді Яків Фісенко вирішив разом з братом Дмитром навчити наших чоловіків володіти прийомами рукопашного бою. Спрощений комплекс самооборони включав елементи самбо, дзюдо і японської боротьби джіу-джитсу. На той період деякі правоохоронні органи підпорядковувались Кишиневу, і фізична підготовка наших людей мала велике значення, в тому числі й для охорони правопорядку під час проведення мітингів. Спочатку заняття проводились на заводі «Литмаш» імені С.М. Кірова, пізніше вони проходили

Обличчям до обличчя обличчя не побачити

«Гомін», О людях
Свята в житті кожної людини, а особливо держави, що визначають якийсь етап прожитого часу, мають велике значення в осмисленні пройденого шляху. Мимоволі думаєш про те, що зроблено, чи вдалося зберегти те, що було досягнуто раніше, чи все правильно було зроблено, чи тим шляхом ідемо... І в цьому випадку безцінними є свідчення тих, хто безпосередньо брав участь у створенні та становленні ПМР.Один з них – Сергій Степанов, перший заступник першого прокурора республіки, колишній міністр юстиції ПМР,нині суддя Конституційного суду. – Якщо повернутися в пам’яті туди, на 25 років назад, можна про різне згадувати. Раніше згадувалося одне, зараз, через чверть століття, дивишся на це дещо інакше. Як кажуть, „обличчям до обличчя обличчя не побачити...“ Дуже багато з тих, хто все це починав, пішли

Патріот республіки

«Гомін», О людях
Напередодні знаменної для всіх придністровців дати – 25-річчя від дня утворення нашої республіки – ми вшановуємо пам’ять і з вдячністю згадуємо людей, які стояли біля її витоків.Одним із них Анатолій Олексійович Романов – хороший працівник, товариш, сім’янин. Народився він 5 січня 1942 року в місті Дружба Сумської області.Після закінчення середньої школи вступив до Харківського педінституту. Пізніше служив у лавах Радянської Армії. Трудову діяльність розпочав учителем фізкультури в Копанській школі. Був директором Слободзейської ДЮСШ № 1. З 1992 року працював у Міністерстві просвіти. Проте, де б не працював Анатолій Романов, завжди виділявся витримкою і працелюбністю, чесністю і принциповістю щодо вирішення складних питань. До боротьби за створення республіки прилучився в 1990 році: сп

«Мамо, якщо не я, то хто?»

«Гомін», О людях
З такими твердими та рішучими словами пішов у своє останнє бойове чергування наш земляк, захисник своєї рідної землі Олександр Васильович Розмериця. Його коротке, але яскраве життя залишило блискучий слід на нашій григоріопольській землі. Такими мужніми, відважними патріотами, які одними з перших стали на захист молодої республіки й віддали своє життя, пишається район, а на їхньому прикладі виховують молоді покоління. Олександр Розмериця народився в селі Садове Красноокнянського району Одеської області. Деякий час сім’я мешкала в місті Ананьєві, де минуло Сашкове дитинство. У шкільному віці переїхав з батьками до міста Григоріополя, куди за розподілом направили батька, Василя Карповича. Навчання продовжив у СШ №2. Сашко був дуже обдарованим та старанним учнем, вчився тільки на „в

Відкриття Меморіалу на честь воїна-захисника Олександра Нірши

«Гомін», О людях
  Свято та гідно григоріопольчани шанують пам’ять про своїх земляків-захисників, які в період національної агресії 1992 року стали на захист інтересів молодої республіки. Загинули славні хлопці, які були в розквіті сил. Недомріявши, недокохавши, вони взяли в руки зброю задля захисту рідної землі. Молоде покоління своїх героїв повинно знати поіменно, тому з їхніми біографіями ознайомлюються на патріотичних заходах, фото експонуються в музеях, їхніми іменами називають вулиці, школи, на їхню честь проводять спортивні турніри. Добре відоме всім у Григоріополі ім’я воїна-захисника Олександра Нірши, який у квітні 1992 року вступив до народного ополчення, а в червні став воїном-добровольцем ТРЗ (територіально-рятівний загін).  2 липня 1992 року біля села Дороцьке Саша загинув. Хотів по

Вiрити у краще майбутнє

«Гомін», О людях
Микола Іванович ЗАБОЛОТНИЙ не з чуток знає про жахи війни у Придністров’ї. З травня і до серпня переломного 1992 року він брав участь у боротьбі з націоналістами. Війна почалася для нього 25 травня 1992 року. Цього дня Микола Заболотний прокинувся о п’ятій ранку. Попереду був звичайний робочий понеділок у хімцеху Молдавської ДРЕС. Увечері планував поїздку на дачу. Звичний уклад життя несподівано зруйнував дзвінок у двері. На порозі стояли працівник міліції Володимир Іванович Свідра і начальник Дністровського ополчення Олександр Миколайович Плосконос. Того дня вони викликали Миколу Заболотного та інших чоловіків до Тираспольського військкомату. Так 38-річний чоловік пішов захищати Придністров’я. Вдома залишилися його чекати стривожена дружина Раїса, син і маленька донька. Маючи досвід

ОБСЕ и СЕ рекомендуют Кишиневу не ограничивать вещание телеканалов РФ

В мире
Как сообщает РИА "Новости", Совет Европы и ОБСЕ рекомендовали молдавским властям не ограничивать вещание российских телеканалов. Эта рекомендация поступила в связи с законопроектом о внесении изменений в молдавский Кодекс телевидения и радио Молдовы. Фракции Либеральной и Демократическая партии разработали свои версии поправок в Кодекс о телевидении и радио, предусматривающие сокращение вещания иностранных ТВ-каналов, а также увеличение доли местных телепрограмм, которые на 80% должны быть на государственном языке. Позднее свои поправки предложила и Либерально-демократическая партия. Однако правительство разработало законопроект о внесении изменений в Кодекс на основе предложений либералов. Документ не ограничивает трансляцию информационных и аналитических передач, произведенных в госу

Оамений — пилоний дезволтэрий

«Адевэрул Нистрян», О людях
Дипломе де мулцумире дин партя Президентулуй РМН ши администрацией де стат локале, медалий «Пентру сервичиу импекабил» ши «Пентру мерите ын мункэ» ау примит кондукэторий организациилор обштешть, ай Дирекциилор пентру културэ, ынвэцэмынт, културэ физикэ ши спорт, прекум ши лукрэторий администрацией де стат ши ай унор ынтреприндерь дин орашул Бендер. Декораря а фост прилежуитэ челей де­а 25­я аниверсэрь а Републичий Молдовенешть Нистрене. «М­а сурпринс денситатя четэценилор каре ау партичипат атыт ла десфэшураря, кыт ши ла организаря сэрбэторий. Ау лукрат актив, манифестынд о атитудине респонсабилэ, ши матурий, ши копиий. Ымь експрим рекуноштинца фацэ де фиекаре», ­ с­а адресат орэшенилор Николае Глига, шефул Администрацией де Стат Бендер. Николае Черней ымпреунэ ку фечорул, соция ши алць

О вяцэ че меритэ трэитэ!

«Адевэрул Нистрян», О людях
Мажоритатя оаменилор ышь петрек май мулте оре плэнуинд кум ышь вор сэрбэтори Зиуа де наштере. Оксана Кравченко, деспре каре вом ворби пе ачастэ паӂинэ, есте уна динтре пуциний тирасполень, каре ничкынд ну­шь фаче планурь реферитор ла модул де сербаре а зилей ын каре с­а нэскут. «Ятэ дежа 25 де ань ла рынд, маркаря унея динтре челе май импортанте дате але анулуй пентру мине ши апропияций мей есте организатэ де администрация орэшеняскэ. Организаторий ау грижэ ка ын фиекаре ан сэ инвите де зиуа мя пе счена де пе пяца чентралэ кынтэрець де перформанцэ ши сэ мэ букуре ку фрумусеця фокурилор де артифичий, ­ глумеште тынэра орь де кыте орь есте ынтребатэ деспре зиуа ей де наштере. ­ Пентру мине зиуа де наштере ну есте ун мотив пентру дистракций, чи прима зи а унуй ноу вояж де 365 де зиле ын журу

Ноул чертификат де ынрежистраре 

«Адевэрул Нистрян», Общество
А МИЖЛОАЧЕЛОР ДЕ ТРАНСПОРТ АУТО-ЫН ВИГОАРЕ Ла 3 септембрие курент ын република ноастрэ а интрат ын вигоаре о ноуэ леӂитимацие че конфирмэ ынреӂистраря мижлокулуй де транспорт ауто. Ын конформитате ку Ординул МА РМН № 10 дин 12.01.2015 (САЗ 15­31 дин 03.08.2015) «Ку привире ла адоптаря моделулуй уник ал леӂитимацией де ынреӂистраре а мижлокулуй де транспорт ауто (пластик) ши моделулуй леӂитимацией провизориу, кыт ши а Регуламентулуй «Ку привире ла ординя ынреӂистрэрий мижлоачелор де транспорт ауто ши а каросериилор ла еле». Ноиле леӂитимаций вор фи елиберате ын доуэ етапе. Ын прима етапэ вор фи елаборате леӂитимаций провизорий – валабиле 30 де зиле. Ын ачест рэстимп колабораторий ИАС вор ефектуа верификэриле нечесаре але актелор депусе де проприетар ши вор фабрика ноуа леӂитимацие – о