Суббота, октября 21

О людях

О людях

Учора, сьогодні, завтра

Учора, сьогодні, завтра

«Гомін», О людях
Щорічно 9 жовтня весь світ відзначає «День ВПС» (Всесвітнього поштового союзу) оскільки саме цього дня в 1874 році він був заснований. За пропозицією конгресу поштарів цими днями проводиться Міжнародний тиждень листа. Причому тематика заходів змінюється, загострюючи увагу на актуальних питаннях. Пошта Придністров’я не стала винятком, і тому з 25 вересня проводилася акція «Пошта: вчора, сьогодні, завтра», присвячена Міжнародному тижню листа. До 4 жовтня кожен охочий міг поділитися враженнями про роботу пошти, надіславши своє повідомлення. А щоб воно було цікавим, у ньому можна було викласти свої спогади про минуле, або навпаки, пофантазувати про нові технології та розвиток цієї справи в майбутньому. Перше місце посів Віталій Пустовіт – студент історичного факультету ПДУ ім. Т. Г.Шевченка.
Нистрения прин присма окилор унуй стрэин…

Нистрения прин присма окилор унуй стрэин…

«Адевэрул Нистрян», О людях
Трэим ынтр­о царэ фрумоасэ, богатэ ын локурь питорешть ши оамень мэринимошь. Де ачаста с­а конвинс Хуан Карлос Реал Перенте, ун елвециян каре де акум ну­л май путем нуми турист. Дежа а кэлэторит цара ноастрэ ын лунг ши ын лат, а куноскут о мулциме де оамень. А фэкут конклузииле нечесаре ши кяр поате да ун сфат дориторилор де а визита цара ноастрэ. Пе чей дин урмэ ый сфэтуе сэ винэ ку инима дескисэ, сэ ну айбэ фрикэ ши сэ ну крядэ ын тоате че се скрие ын преса дин стрэинэтате. Хуан Карлос зиче кэ, венинд ын Нистрения пентру прима датэ, пуцин че куноштя деспре цэришоара ноастрэ. Авя о пэрере грешитэ, аидома алтор четэцень дин стрэинэтате, пе каре шь­а формат­о инспирынду­се дин преса лор. Ый ера кам фрикэ, кынд траверса фронтиера спре ной. Ый паре бине кэ лукруриле стау ку тотул алтфел. Ла К
Не старіють душею ветерани

Не старіють душею ветерани

«Гомін», О людях
Святкування Дня людини похилого віку вже давно стало доброю традицією у Придністров’ї. Щороку держадміністрація та громадськість Дністровська вшановує пенсіонерів, присвячуючи їм концерти й різні вечори відпочинку. От і цього року в перший день жовтня було організовано святкові заходи для наймудрішої частини населення міста. Концерт, підготовлений творчими силами Дністровського клубу «Ветеран», відкрив народний хор «Світозари». Цей колектив користується величезною любов’ю серед дністровців. Середній вік його учасників становить 70 і більше років. Продовжили програму солісти та вокальна група «Сударушки». Виступи були насичені близькими і зрозумілими людям похилого віку мелодіями. Глядачі підспівували пісень своєї молодості й вітали виконавців бурхливими оплесками. На адресу ветеранів, як
Побачив її добрі очі, милу посмішку і полюбив

Побачив її добрі очі, милу посмішку і полюбив

«Гомін», О людях
Нічого подібного постійні мешканці цього закладу ще не бачили: в центрі подвір’я Тираспольського будинку-інтернату для громадян похилого віку та інвалідів за святково застеленим столом сиділи у візках двоє – 77-річна Варвара Кузьмина та 75-річний В’ячеслав Терещенко. Коротко пострижене посивіле волосся жінки було акуратно зачесане та прибране невеликим віночком із білих квітів, щічки її зашарілися від хвилювання, але вона героїчно відповідала на запитання численних гостей, що зібралися того дня з нагоди дуже важливої події – урочистої реєстрації шлюбу. Вони познайомились у 2015 році, коли В’ячеслав Олександрович прибув до інтернату. Пані Варвара – місцевий старожил, бо живе тут з 2009-го, тобто з перших днів роботи закладу. Відчули симпатію одне до одного, і, хоча обоє пересуваються на
Безсумнівний талант педагога

Безсумнівний талант педагога

«Гомін», О людях
У житті кожного з нас є люди, які зробили помітний, а часом і вирішальний, вплив на формування нашого характеру і світогляду. Іноді вплив такої особистості триває роками, іноді – упродовж усього життя. Саме таким педагогом, який розуміє дітей, любить їх не лише на словах, є Ольга Володимирівна Шарапова – вчителька історії та суспільствознавства вищої кваліфікаційної категорії. За словами моєї героїні, історія цікавила її ще з дитячих років. Закінчивши історичний факультет Придністровського державного університету імені Т. Г. Шевченка у 2005 році, вона вже багато років працює в Республіканському українському теоретичному ліцеї-комплексі. «Я вдячна долі, що можу ділитися своїми знаннями з учнями. Намагаюся використовувати на уроках різні форми навчання, щоб ліцеїстам було цікаво», – розп
Професія за покликанням

Професія за покликанням

«Гомін», О людях
Закінчивши українську школу № 1 у Рибниці, я й досі з теплотою і вдячністю згадую свого вчителя української мови та літератури Тетяну Лозан. Для мене ця жінка була взірцем у мисленні та поведінці. І навіть зараз пам’ятаю той чудовий час, коли вона проводила у нас уроки. Вперше вона прийшла до нас у Х класі. Усі дівчата одразу ж захопились її чудовим смаком. Дійсно, людину зустрічають за одягом. Уже з перших уроків ми почувалися дорослими. Тетяна Андріївна порівнювала нас зі студентами, не хотіла ставити двійки, а навпаки – всіма силами заохочувала до навчання. Ми поринали у світ історії, культури, географії, суспільні події того чи іншого народу. Навіть ті, хто ніколи не любив читати, бралися за підручники. Зараз я розумію, що Тетяна Андріївна по-справжньому закохана у свою професію і вк
Неймовірні пригоди француза у Придністров’ї

Неймовірні пригоди француза у Придністров’ї

«Гомін», О людях
26-річний Томас Мерле – житель міста Ліон (Франція). Зараз навчається політичної географії в одному з французьких університетів. Молодий чоловік раніше вже відвідував Придністров’я (вперше він у нас побував у 2012 році). «Мені дуже сподобалось у вас, і мені стало цікаво написати про те, в яких умовах живуть невизнані держави. Тому я присвятив саме цій темі свою дисертацію, над якою зараз працюю. Завершити свою роботу планую в грудні наступного року», – поділився турист. Вдруге Томас відвідав Придністров’я зовсім недавно – наприкінці травня – на початку червня цього року. Пробувши тут деякий час і зібравши матеріал, він вирушив до Нагорного Карабаху. Уже у вересні француз знову приїхав до Придністров’я, і цього разу метою його поїздки стали екскурсії по нашому краю і зустрічі з представник
Чим виміряється вчительська доля?

Чим виміряється вчительська доля?

«Гомін», О людях
Роками наполегливої праці? Дружніми вітаннями колег? Тисячами перевірених зошитів? Життєвими успіхами випускників? Мабуть, усім. Адже доля вчителя не схожа на іншу. А вчительське покликання – це і є сама доля. Є багато вчителів, які бездоганно володіють своїм предметом, є такі, хто безмірно відданий своїй вчительській справі, а є педагоги з великої літери. І до таких належить вчителька Красногірської загальноосвітньої школи Інна Калінковська. Зустріч з такою людиною приносить особливе задоволення, бо її привітне обличчя завжди світиться внутрішнім промінням доброти. Краса її розуму викликає захоплення, краса душі змушує поважати. Народилась Інна Пилипівна в селі Загнітків Кодимського району Одеської області у родині вчителів. У школі була активною та допитливою. Спочатку очолювала піо
Ынвэцэтоаря де ла сат

Ынвэцэтоаря де ла сат

«Адевэрул Нистрян», О людях
Ын класа Лудмилей Алексеевна Гроза ышь фак студииле доар 12 копилашь. Ачаста­й уна динтре челе май нумероасе класе. Ну е секрет кэ дин сат плякэ ла ораш сау ын алте цэрь фамилий ынтреӂь де вырстэ репродуктивэ. Тотушь, дакэ фачем о компарацие динтре ситуация де азь ши чя де акум 19 ань, кынд професоара Гроза абя ышь ынчепусе активитатя пе тэрымул педагоӂик, нумэрул е фоарте мик. Ла ынчепут де кале, Лудмила Алексеевна авя ын класэ 22 де елевь. «Ын примий ань ымь ера фоарте компликат сэ лукрез. Пэринций елевилор ерау мулт май ын вырстэ декыт мине. Мэ симцям фоарте тынэрэ пентру а ле ворби деспре модул де инструире ши едукаре а копиилор. Дар о фэчям, фииндкэ де ла о парте грешелиле се вэд май бине», ­ ышь аминтеште конлокутоаря мя. Аний с­ау скурс ши азь ый есте мулт май ушор сэ факэ ачест л
Сукчеселе пикторицелор дин Ташлык

Сукчеселе пикторицелор дин Ташлык

«Адевэрул Нистрян», О людях
Апроапе 30 де ань секция де арте пластиче а школий де арте «Т.Гуртовой» дин Григориопол ле оферэ копиилор шанса де а контакта сублимул, елементеле де базэ але фрумосулуй ши де а обцине студий примаре професионале. Прочесул де инструире ын секция де арте пластиче есте организат ын аша фел ка арта сэ девинэ парте интегрантэ а вьеций копилулуй, кяр дакэ ын виитор ну­шь ва алеӂе професия де пластичиан. Принтре чей май екземпларь елевь ай секцией де арте пластиче, капабиль ши стэруиторь, мереу афлаць ын кэутаре ши ку тендинце де десэвыршире сынт Феличия Сорочан ши Вероника Попова. Деши амбеле фете сынт локуитоаре але сатулуй Ташлык, еле фреквентязэ шкоала де арте дин Григориопол. Феличия аре 13 ань, яр Вероника — 17, сынт тинере, дар ын лукрэриле лор, реализате ла ун нивел ыналт ал мэестрией,