Пятница, апреля 28

Традиции

Традиции

Приднестровье присоединилось к акции «Георгиевская ленточка»

Приднестровье присоединилось к акции «Георгиевская ленточка»

Общество, События дня, Традиции
В России накануне стартовала акция «Георгиевская ленточка». Подхватили акцию в десятках других государств, среди которых и Приднестровье. Сегодня в центре Тирасполя активисты республиканской партии «Обновление»  раздавали черно-оранжевые символы Великой Победы в память о тех, кто защитил мир от фашизма. Старт республиканской акции дали на Мемориале Славы. Там прошел импровизированный митинг, участниками которого стали депутаты Верховного Совета во главе с его председателем Александром Щербой, активисты и горожане. Спикер приднестровского парламента поздравил всех приднестровцев с приближающимся праздником 9 мая. «То, что мы начинаем памятные мероприятия сегодня, – это надо не павшим, это надо живым. Эта знаменитая фраза для нас очень многое означает. В настоящее время идет идеологичес

Пе арипь де вынт ын збор…

«Адевэрул Нистрян», Традиции
Спектаколул ку ӂенерикул «О датинэ стрэбунэ ярэшь не адунэ!» й­а кемат ла ынчепут де примэварэ пе партичипаций конкурсулуй «Мэрцишор­2017» ын сала фестивэ а Палатулуй де креацие пентру копий ши тинерет дин капиталэ. Челе чинч етапе але конкурсулуй с­ау ынкеят ку ун кончерт де галэ, ла каре ау еволуат чей май талентаць номинанць. Ын кадрул конкурсулуй партичипанций ау конкурат ын опт номинаций, фиекаре фиинд апречиятэ ку о фоае де мерит пентру локул I, доуэ пентру локул II, ши трей – пентру локул III. Афлат ла чя де а 14­я едицие, фестивалул а демарат ла ынчепут де примэварэ ын шкоала №16, каре а ши организат ын ачест ан манифестаря. Импортант е де менционат, кэ газделе, дирижате де талентателе ынвэцэтоаре де лимба ши литература молдовеняскэ Вероника Цуркан ши Виорика Писанюк, ын фрунте
Ушанування пам’яті Кобзаря

Ушанування пам’яті Кобзаря

«Гомін», Традиции
Геній українського народу, видатний поет Тарас Шевченко зробив неоціненний внесок у світову духовну та літературну скарбницю. Це був перший український поет, який сягнув такого рівня. Його довершена творчість і досі сіє зерна добра і світла. У дні його народження і смерті, 9 і 10 березня, у всьому світі, а також у Придністров’ї згадують Кобзаря і віддають йому гідну шану. Традиційним місцем збору представників громадськості є пам’ятник Тарасові Шевченку біля Придністровського державного університету імені Т. Г. Шевченка. Представники Посольства України в Молдові на чолі з радником із консульських питань Михайлом Харишиним, а також представники української громади 9 березня поклали квіти біля пам’ятника, аби віддати шану Тарасові Шевченку та його творчості. Микола ЮРКЕВИЧ. № 9 11 березня
Весна прийшла з фестивалем мистецтв «Мерцішор-2017»

Весна прийшла з фестивалем мистецтв «Мерцішор-2017»

«Гомін», Традиции
Свято гармонії, доброти, сонця та радості щороку приходить до нас з настанням весни. У цей час відбуваються різноманітні заходи, які дарують творчий настрій та надихають людей. Одним із найулюбленіших заходів придністровського народу є традиційний Міжнародний фестиваль мистецтв «Мерцішор», який проводиться у нашій республіці вже протягом 25 років. Святкові концертні програми відбулися 1 березня в усіх містах та районах Придністров’я. Міжнародний фестиваль охоплює всю республіку. Протягом 10 днів проводяться виставки, майстер-класи, спектаклі та концерти. У столиці відкриття фестивалю відбулося у Державному культурному центрі «Палац Республіки». Свято весни відзначили гарною концертною програмою, у якій брали участь танцювальні, інструментальні та вокальні ансамблі Придністров’я. Тут об
А юби е примэварэ

А юби е примэварэ

«Адевэрул Нистрян», Традиции
Традиция е чея че не унеште, не предиспуне сэ уйтэм де тимп, вырстэ ши грижь, не фаче сэ не симцим бине ши ну не чере нимик ын скимб декыт с­о пэстрэм ши с­о респектэм. Е ун лукру фиреск, пе каре­л путем фаче. Фиинд ворба де о традицие, не аминтим ку маре драг де чея че не­ау спус бунеий ши пэринций. Зымбим контаӂиос ши рекуноаштем кэ астфел, ши примэвара фиекэруя динтре ной ынчепя, традиционал, ку мэрцишоаре де кулоаре алб­рошу ши ку челебреле версурь «Вине, вине примэвара,/ Се аштерне­н тоатэ цара!..», каре, пе бунэ дрептате, ар путя претинде ла ролул де имн! «Е ун кынтек корал, де пе тимпуриле советиче ши аре статут класик. Тоць аштептау вениря примэверий – ка сэ кынте! Ну ера интерпретат ку инструменте музикале, чи ку вочь! Суна ка ун адевэрат имн! Кувынтул ера принчипалул, ел требуя р
Свято проводів зими

Свято проводів зими

«Гомін», Традиции
Хоча на півночі Придністров’я в останні зимові дні ще сніг лежав та морозець пощипував, але сонце з кожним світанком стає все рішучішим. Воно піднімається все вище, затримується на небі все довше, немов задивившись на свої маленькі прототипи – рум’яні млинці та оладки, якими жителі Кам’янщини щедро пригощалися впродовж Сирного тижня. Останніми роками старовинне свято проводів зими набуває популярності. Головне, що про нього вже добре знає підростаюче покоління. У навчальних і культурно-просвітницьких закладах на Масницю проводять заходи, які розкривають суть народних традицій і дають їм новий імпульс для життя. Тому 26 лютого – у Прощену неділю – ринковий майдан міста був заповнений мешканцями Кам’янщини різного віку. Бабусі та дідусі привели онуків, які бажали взяти участь у зимових за
Масниця в Тирасполі

Масниця в Тирасполі

«Гомін», Традиции
Минулої неділі в Придністров’ї відзначали Масницю. Якщо поставити запитання про суть та традиції цього свята, то ми отримаємо різні варіанти відповіді від пересічних людей. Насправді, Масниця – споконвічно язичницьке свято, відоме на Русі ще до прийняття християнства, яке сягає корінням у дохристиянські часи. І хоча церква не вважає його «своїм», проте відзначає інше свято – Сирна седмиця і неділя сиропусна, а вони мають зовсім інший зміст, ніж народна Масниця. За дохристиянських часів Масницю відзначали на початку весни – у весняне рівнодення, коли день остаточно відвойовував у ночі перевагу. За сучасним календарем це приблизно 21 або 22 березня. У середній смузі, на території нинішніх Росії, Білорусі та України – регіонах, де, власне, й зародилися ці звичаї, – останні дні першого вес
Другого березня 1992 року в Придністров’ї почалася неоголошена війна

Другого березня 1992 року в Придністров’ї почалася неоголошена війна

«Гомін», Традиции
Другого березня виповнилося 25 років від дня початку збройної агресії Республіки Молдова проти народу Придністров’я. У Дубоссарах на міському Меморіалі Слави відбувся мітинг пам’яті. Цього дня тут було особливо багатолюдно. До міста-героя приїхали Глава держави Вадим Красносельський, перший Президент країни Ігор Смирнов, керівництво Уряду та Верховної Ради, учасники бойових дій, представники громадських організацій міст, учні шкіл. Усі вони вважають своїм обов’язком вшанувати пам’ять загиблих придністровців, які на тій війні захищали свою республіку. «Саме 2 березня 1992 року, коли Молдова почала збройну агресію проти Придністров’я, тобто почала війну з власним народом, ця країна вступила в ООН. Чи випадково це? Ми не живемо минулим, але той, хто його не пам’ятає, не має майбутнього! Ми з
До друку, у світ дозволяю

До друку, у світ дозволяю

«Гомін», Традиции
Муніципальна газета «Слободзейские вести» 6 березня 2017 року відзначає 85-й ювілей. Газета Слободзейського району – одне з найстаріших періодичних видань Придністров’я. Непроста історія нашого краю. Багато випробувань випало на долю його народу. Громадські, політичні, воєнні та природні бурі у XX й на початку XXI століття пронеслися над ним і залишили свої зарубки в пам’яті й людських долях. Люди, події, факти на газетних сторінках – вся історія району та його газети, 85-річчя якої відзначатимемо 6 березня поточного року. Саме в цей день 1932 року на двох смугах формату А-3 редактор районної газети «Придністровський колгоспник» (молдавський варіант «Колективистул принестрян») Іорданов написав: «До друку, у світ дозволяю». З тих пір районна газета веде конструктивний діалог з читачами
«Масляну проводжаємо, світла сонця чекаємо»

«Масляну проводжаємо, світла сонця чекаємо»

«Гомін», Традиции
Здавна люди вірили: «Якщо не потішишся на широку Масляну – значить, житимеш у печалі». Так воно чи ні, точно не знаємо, але Масляну завжди зустрічають широко та з веселим розмахом. Люди із задоволенням занурюються у веселу відчайдушну атмосферу свята з яскравим гулянням, смачними млинцями та різними розвагами. Це старовинне слов’янське свято останнім часом набуває великої популярності серед народних мас, бо Масляна символізує прихід весни та пробудження природи. Це, насамперед, гостинне свято, час доброго спілкування з близькими, рідними, друзями та сусідами. Обов’язковим його символом, звичайно, вважається млинець, бо він схожий на небесне світило – Сонце, яке несе тепло і пробуджує природу. Жителі міста Григоріополя і Григоріопольського району вже не уявляють собі завершення зими без