Вторник, октября 17

Традиции

Традиции

Даруриле тоамней

Даруриле тоамней

«Адевэрул Нистрян», Традиции
Ын шкоала молдовеняскэ №3 дин Дубэсарь а авут лок традиционалул ярмарок де вынзаре «Даруриле тоамней», ла каре фиекаре класэ а презентат ынтряга палетэ а дарурилор натурий: легуме ши фрукте, букате традиционале молдовенешть, продусе де артизанат ши сувенире. Оаспець де оноаре ай евениментулуй ау фост шефа Дирекцией районале де ынвэцэмынт Виктория Дзенган, прешединтеле Униуний републикане а фемеилор дин Нистрения Татиана Долишняя, кондукэторул филиалей дубэсэрене а ПР «Реноваря» Ирина Владимирова, прешединтеле Униуний «Меморие» Галина Тимонова. Потривит директорулуй школий молдовенешть №3 Василе Дзенган, «ын фиекаре тоамнэ организэм ун ярмарок де вынзаре а дарурилор пэмынтулуй ностру родитор, култивате де фамилииле елевилор ноштри. Ла ачастэ активитате яу парте елевий, пэринций лор, профе
О сэрбэтоаре каре не адуче зымбетул пе бузе

О сэрбэтоаре каре не адуче зымбетул пе бузе

«Адевэрул Нистрян», Традиции
Ла 28 аугуст, орашул Каменка а аниверсат 409 де ань де ла атестаре ку мулт фаст ши вое бунэ. Че­й дрепт, плоая каре а дурат апроапе тоатэ ноаптя й­а импус пе локуиторий орашулуй сэ се адуне ну ын паркул секулар, аша кум о фэчяу ын мод традиционал ын тоць ачешть ань, чи ын Каса де културэ. Ши вряу сэ спун кэ лумя с­а адунат ка ничодатэ, ынсямнэ кэ есте о мындрие, о букурие пентру тоць каменчений ачастэ сэрбэтоаре. Ынаинте де ынчеперя манифестэрий, ын фоайер аниматорий де ла Каса де креацие пентру копий ши адолесченць й­ау дистрат пе микуць, импликынду­й пе ачештя ын диферите конкурсурь, яр адулций ау визитат вернисажул експозицией «История Каменчий», организатэ де кэтре ангажаций комплексулуй музеелор мемориале. Ла ачест евенимент ау фост презенць шефул администрацией орэшенешть де стат В
Традиції наших предків-слов’ян

Традиції наших предків-слов’ян

«Гомін», Традиции
Одне з наймістичніших і найпопулярніших слов’янських свят – Іван Купала –відзначають у ніч з 6 на 7 липня. Воно здавна вважається святом молоді та кохання. У цей день дівчата плетуть вінки, хлопці стрибають через вогнище та шукають цвіт папороті. Купальське свято має давнє й цікаве коріння. Магічне та колоритне язичницьке Купало або Купайло святкували 23- 24 червня – у день літнього сонцестояння, коли ніч була вдвічі коротша за день. Після прийняття християнства та «нашарування» вірувань українці почали відзначати народне свято з новою назвою «Івана Купала» за юліанським календарем, а за вживаним нині григоріанським воно зсунулося у ніч з 6 на 7 липня. ЯК СВЯТКУЮТЬ В УКРАЇНІ Традиційно в ніч на Івана Купала по всій території України проходять магічні дійства. Неординарні купальські об
Українській Конституції – 21 рік

Українській Конституції – 21 рік

«Гомін», Традиции
28 червня 1996 Верховна Рада України прийняла Основний Закон України – першу Конституцію незалежної української держави. Її прийняття закріпило правові основи незалежної України, її суверенітет і територіальну цілісність, стало важливим кроком у забезпеченні прав людини і громадянина, сприяло подальшому підвищенню міжнародного авторитету України на світовій арені. Конституція дала поштовх для продуктивного розвитку всіх галузей національного законодавства та сфер суспільного життя. Цей день в Україні є державним святом. 28 червня 2017 року в Бендерській фортеці біля Пам’ятного знака на честь першої української Конституції гетьмана Пилипа Орлика зібралася численна громада українців з Тирасполя та Бендер. Люди прийшли з квітами, щоб відзначити 21-у річницю Основного Закону нової незале
Перемога,  яку ми ніколи не забудемо

Перемога, яку ми ніколи не забудемо

«Гомін», Традиции
Попри те, що 9 травня 1945 року з кожним роком від нас віддаляється, його цінність не втрачається – День Перемоги залишається найсвітлішим, найдорожчим і улюбленим всенародним святом. Велика Вітчизняна війна тривала 1418 днів і ночей, і кожна година, кожна хвилина того часу для всієї країни, для кожної людини була страшним та жорстоким випробуванням. Шлях до перемоги був довгим і важким, і прийти до неї вдалося тільки завдяки героїзму, мужності радянських солдатів та офіцерів, відвазі партизан і підпільників, які кожного дня ризикували життям у тилу ворога; завдяки подвигам трудівників тилу, які вдень і вночі стояли біля верстатів і працювали, щоб забезпечити фронт боєприпасами та продовольством. У нашій республіці 9 травня у всіх містах проходили урочисті заходи, присвячені 72-й річниц
Пам’ять  про героїчне минуле

Пам’ять про героїчне минуле

«Гомін», Традиции
Задовго до призначеної години поспішали в центр Кам’янки городяни з травневими квітами. Адже за традицією зранку нащадки переможців відвідують численні меморіальні місця, пов’язані з історією Великої Вітчизняної війни. Вони покладають квіти до пам’ятника жертвам Голокосту – тисячам розстріляних, утоплених у Дністрі, замучених земляків, до могил солдатів, померлих у госпіталі, та ветеранів, які не дожили до цього славного дня. «Понад сім тисяч кам’янчан воювали на фронтах Великої Вітчизняної – 2777 із них загинули! – розповів голова районної Ради ветеранів війни, праці та Збройних сил Юрій Жора. – Але є ворог страшніший за війну – час. Влучніше, аніж кулі снайперів, вириває він із наших лав ветеранів. І нині на Кам’янщині залишилося лише вісім учасників бойових дій, двоє в’язнів фашистськи
Нехай нам світить зірка Перемоги

Нехай нам світить зірка Перемоги

«Гомін», Традиции
Дністровськ зустрів День Перемоги – 2017 разом із Безсмертним полком. В одному строю, разом із колишніми воїнами Великої Вітчизняної війни, йшли головною вулицею Будівельників жителі міста. Вони з гордістю несли портрети рідних фронтовиків. На головній площі відбувся урочистий мітинг, присвячений 72-й річниці Великої Перемоги. З великим всенародним святом присутніх тепло привітали: глава держадміністрації міста Сергій Карюк, голова Дністровської Ради народних депутатів Інна Фоміна, депутат ВР ПМР Віктор Гузун, голова міської Ради ветеранів війни та праці Павло Загоревський, ветерани Збройних сил Росії, генерал-майор Владислав Черномуров, представник керівництва ЗАТ «Молдавська ДРЕС» Микола Гаркавий та настоятель місцевого храму, протоієрей Євгеній. Усі вони наголошували на важливості збер
Дубоссарці відсвяткували День Перемоги

Дубоссарці відсвяткували День Перемоги

«Гомін», Традиции
За традицією в День Великої Перемоги жителі Дубоссар та гості збираються на святих місцях – біля братських могил, пам’ятників і меморіальних комплексів, розташованих у кожному селі району, а також у самому місті. Під час звільнення Дубоссарського району від фашистів загинуло майже п’ять тисяч радянських воїнів. Тільки на міському Меморіалі Слави покоїться 81 червоноармієць. Щороку в День Великої Перемоги місцеві жителі вшановують пам’ять усіх загиблих героїв Великої Вітчизняної. Живих фронтовиків, на жаль, також стає з кожним роком все менше і менше. Сьогодні в районі проживає 12 ветеранів ВВВ, сім в’язнів гетто та учасників блокади Ленінграду, а також понад 200 працівників тилу. Ветеран Володимир Зайчук до 1944 року перебував під окупацією в рідному місті. Коли воно було звільнене від н
День Великої Перемоги в Григоріополі

День Великої Перемоги в Григоріополі

«Гомін», Традиции
Незважаючи на те, що свято Великої Перемоги все далі йде в глибину років, люди його відзначають ще з більшим розмахом, щиро, урочисто, гідно. Зранку на центральній площі міста Григоріополя зібралася численна колона людей. Лунають фанфари, звучить святкова музика, карбують стройовий крок учасники святкових парадів. Яскраве сонце висвітлює золоті ордени й медалі ветеранів, тих, хто залишився в строю. 72-гу річницю Великої Перемоги святкують разом із нами ще 17 учасників Великої Вітчизняної війни та два в’язні німецьких концтаборів. Ушанувати ветеранів та подякувати їм – живим і спочилим – за їхній подвиг у День Перемоги – це найменше, що ми можемо зробити. Керівництво державної адміністрації, представники депутатського корпусу, громадських організацій і трудових колективів міста взяли участ
Бендери в День Великої Перемоги

Бендери в День Великої Перемоги

«Гомін», Традиции
Цього року в Бендерах свято Великої Перемоги відзначали по-особливому за участю великої кількості городян. Святкові заходи в місті розпочалися ще 6 травня. На площах і в палацах культури пройшли концерти, театралізовані й музейні вистави, різноманітні спортивні змагання. На сходинках Центру зв’язку 8 травня студенти Бендерського медичного коледжу провели святкову масову акцію «Георгіївська стрічка». Молоді дівчата та хлопці, одягнені в червоноармійську форму, вручали або ж пришпилювали на груди всім охочим георгіївські стрічки. Десятки людей зупинялися для бесіди з молоддю. І було добре помітно те порозуміння і єднальну силу великого свята, що і нині тісно єднає серця людей різних поколінь. До дев’ятої години ранку 9 травня на головній площі Бендер – площі Визволення – зібралися тисячі г